Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1967 №22 Сторінка 3

/ Перець /Журнал перець / Рік 1967 / № 22 / Сторінка № 3
Перець 1967 №22 Сторінка 3. Ой, цирк! вигукнув водій нашої машини і різко загальмував. Цирком, одверто кажучи, ніде і не пахло. Пахло скоріше грозою, але то була гроза місцевого значення. Вона бушувала впродовж однієї лише лінії електропередачі. Гупаючи молотами по залізобетону, монтажники викрешували блискавиці і громоподібно згадували якогось Віталія Порфировича Кущова. Як виявилося, Кушов це директор житомирського заводу залізобетонних виробів, який постачає електрифікаторам опори. За технічними умовами в цих опорах мусять бути отвори для кріплення стовпів. Але всі отвори чомусь старанно залито залізобетоном. А хіба не можна попросити директора, щоб таких дурниць не робив? Пробували. Але він як той залізобетон: твердий і непохитний. Брехня! в один голос не погоджуються сільські споживачі електроенергії Ново-град-Волинського, Малинського та інших районів Житомирської області. Злісна вигадка! Якби залізобетон був такий твердий і непохитний, як т. Кущов, то хіба б він боявся дощу. Під дощем житомирський залізобетон зразу ж втрачає твердість духу і перетворюється на мокрий пісок. тичуть Віталію ще і допитують- Оцим пісочком гратися б дітям, ліпити з нього млинці, мурувати хатки... Так ні ж! його везуть назад до Житомира Порфировичу під самий ніс, ся: «Що це таке?!» » Ніби і так неясно, що це та точка опори, за допомогою якої директор заводу залізобетонних виробів, очевидно, збирається перевернути догори ногами план суцільної електрифікації колгоспів Житомирської області. А втім, як послухати товариша Кремениць-кого голову виконкому Житомирської обласної Ради, то, попри всі залізобетонні гальма, план цей все ж таки успішно виконується. І навіть перевиконується, шепнув мені на вухо начальник Житомирської мехколони № 6 Данило Степанович Мороженко. Тільки ж про це нікому ні слова! Наврочити можуть.., уже не шепнув, а ледь-ледь дихнув він. Ти, Перче, не знаєш... Я й справді не знав, що серед електрифікаторів ще водяться забобонні люди. Отож і вирішив ближче познайомитися з їхніми успіхами. Блискуча робота! похвалили Житомирську мехколону колгоспники артілі ім. Фрунзе Дзержинського району. Ти, Перче, тільки подивись на ці лампіони. На фоні вечірнього неба великі електричні лампи аж сліпили своїм яскравим блиском. Коли ж я відійшов на кілька десятків мет- Подорож Перця рів убік, то з жахом виявив, що і справді, мабуть, осліп: нічого більше не бачу. Ніякої електрифікації. Бачу тільки, як з хат мені підморгують каганці, ще й єхидно показують свої дистрофічні язички... Мара якась! Не мара, Перче, а справжнісінькі каганці. Але ж у зведеннях, що лежать на столі голови облвиконкому, ясно сказано, що колгосп електрифіковано. Сказано вірно. Для звіту…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

 Copyright © 2021-2025 "Перець - гумор і сатира"