Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1967 №10 Сторінка 3

Журнал Перець 1967 №10 Сторінка 3. С ОБГЗЬЯНКОЮ МЬІ ХОДИМ ПО ДВОРАМ Остап ВИШНЯ Мама. мама, что мьі будем долать, Когда настанут зимние холода? V ченя нот теплого местечка, -У меня нет зимного дворца! ЯК МИ КОЛИСЬ УЧИЛИСЬ Напередодні нового походу Барон Врангель, виявляється, знову ретельно готується рятувати Росію. Як повідомляє паризька газета «Матен», недавно перед па ризьким судом стали два колишніх кавалерійських офіцери Микола Литвинов та Микола Ільченко, які встигали послужити всім - і Кор нілову, і Денікіну, і Врангелю. Обох офіцерів обвинувачено в крадіжці. Литвинов з Ільченком влаштувалися лакеями до багатого па ризького інженера й за кілька днів, обікравши його, втекли до Бель п», де їх було заарештовано. А як же інакше? - дивувались доблесні офіцери. Мусимо ж ми практикуватися у військових вправах. Адже наш головнокоман дувач каже, що скоро знову рушимо рятувати матінку Росію. Дуже раді за вас, посміхнулися судді. Бажаємо успіху. Якщо «нарятуєте» щось підходяще, з охотою купимо у вас. А наших громадян не чіпайте. Рятувати Францію за вашою системою ми й самі можемо. Журнал «Жук» № .3. Харків. 20 січня 1924 р Іван МИКИТЕНКО МАКОМ СІЛИ Не з глини ми! й діла, що ними буйно зацвіла електро-зоряна епоха, не розіб'єш гак, куме, плоха А ви цього не розуміли .Мовляв, аж поки маком сіли. Чи чули? Сіємо на ять! у нас і трактори шумлять, і дим крутий із димарів. І ніяких чортів! А ви цього не розуміли. Мовляв, аж поки маком сі їй... ! хай не буде вам у гнів, але ми проти куркулів. Взялись оце ко ігоспи зразу і ліквідують вашу «базу». .4 ви й цього не розуміли. Мов іяв, аж поки маком сіли. . Святителі і гайдамаки! Чи чули ви, як свищуть раки? Мал. М І’АДЛОВА (Двадцяті роки) Шкода! Якби той час наспів, збороли б ви більшовиків. Та ви цього не розуміли. Мовляв, атн поки маком сіли. Вишивані та сивоусі! Ви - порохня у нашім русі. Невже ви не могли збагнути. Що з порохні чи можем чхнути? Ніяк, ніяк не розуміли. Мовляв, аж поки маком сіли. Беззубі. Слиняві. Огидні. Нудні і жалюгідні Клімактеричні холуї. Такі то лицарі твої, мадам буржуазіє! Це навіть дурень розуміє. А от вони... не розуміли. Мовляв, аж поки маком сіли.. 28 III 1930 («Червоний Перець»), Дуже рано починалася за ста рих часів професійна на селі освіта. Тоді вона починалася, коли Банька або Одарочку було вже «одлучено» і коли Ванькові або Одарочці сорочка підіймалася вище того місця, про яке ви зараз думаєте, і зав’язувалася вузлом на спині. Щоб не закаляло1 А то воно в мене, вибачте, на втори слабеньке. Банько (або Одарочка) у цей час свого віку вже міцно трималося за материну спідницю і весь час: Мамо! Моні! Ось не мамай мені над душею! На ось дубця, пожени гуси за ворота. Він у мене хороший хлопець! Пожени, пожени! Мама на базар поїдуть, гостинця куплять! Отак, отак їх! Гиля, кричи, гиля! Отак! От цяця Банько! От цяця1 А Меланя кака, вона мами не слухає! Жени’ Жени! Це були перші й найраніші кроки нашої освіти. Гуси це був перший і обов'язковий етап нашої освіти. Програма нашої освіти у нас на селі складалася на підставі споконвічних традицій і на підставі життєвих умов. їхніми інструкціями ми керувалися, за їхніми вказівками ми ішли. Так. значить, перша наука це гуси.…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"