Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1967 №10 Сторінка 2

(Байки, Телеграфне Агентство Перця)
Журнал Перець 1967 №10 Сторінка 2 - Байки, Телеграфне Агентство Перця. регес иа регес на со Які? Люди досі терплять Бюрократа? Гукнула Смерть, стискаючи кісся. Ну, Бюрократ, тримайсь! Прийшла розплата! Пиши пропав! Твоя, брат, пісня вся! І знов прийшла. Не набридай, небого, Говорить секретарка, люта вкрай, Ні, друзі, смерть не вхопить бюрократа. За нього треба братись нам самим! Петро РЕБРО. і аііАчі я квартиру розбите Директор гроші б зідрали це поки що сфера Не кримінальна! Я на на мій нами зна-заплати Бідна, бідна дружина! уявляв, як вона реагуватиме цю картину. Сидить зараз тут ста- двері своєї кімнати приголомшений Не сумніву: відчинив і зупинився, могло бути відвідали грабіжники. Все ' було перекинуте, поламане, розбите Щось шукали Мабуть, гроші. Запізнилися, лебедики! Всі наші заощадження дружина тільки вчора вгатила в меблі. У меблі, на які зараз було боляче дивитися Василь Щупак, знайомий детек-тив-аматор, з’явився рівно через одинадцять хвилин після мого дзвінка. Так, задумливо мовив він, пустивши в стелю кільце диму. Це означало: Щупак впіймав кінчик ниточки і зараз почне розплутувати клубок таємниці. Значить, кажете, що грошей у кімнаті не було, перепитав він. Я ж і кажу, вдруге почав я. Коли їхав у відрядження, гроші були, а вчора, перед моїм поверненням, дружина вирішила зробити сюрприз купила меблі. Про це увечері вона розповіла мені по телефону. Так що гро-дружина встигла витратити, щастя А цікаво, вів далі допит Щупак, про свій намір придбати меблі ви комусь говорили? Лише сусідам, згадав я. Тепер, здається, я дещо починаю розуміти, міркував уголос детектив-аматор. Грабіжники шукали гроші, а коли їх не знайшли, від люті почали громити квартиру. Можу точно сказати: їхньому обуренню не було меж. Подивіться, як понівечено, скажімо, ліжко . Я з жахом дивився на залишки цього атрибута сімейного затишку Сітка валялась окремо від рами, на ній покоїлися перекошені спинки. А диван! Що вони зробили з нього! Фанеру віддерли, сидіння порвали так, що пружини лови лазили. Стіл покалічили, він зовсім перекосився. Від комода відірвали дверцята. ші На роботі і гадки не має, що лося! Нічого, зрозумів стрій Василь Щупак, йдемо їх, ми примусимо ти за це. Слово детектива! Він ліг на підлогу і почав її обнюхувати. Головне, пояснив, щоб сліди тютюном не засипали Собака не візьме! Коли детектив аматор зібрав з підлоги купку сміття речовий доказ і обережно загорнув у носовичок, прийшла дружина. Тільки не хвилюйся, люба, почав я моральну підготовку. Ми знайдемо злодіїв! Вони за це будуть відповідати! Ах, ти про меблі, нарешті іро іуміла дружина, - так тут грабіжники не винні. Це в такому вигляді я купила їх у мага зині У мене навіть етикетки залишилися І ми дізналися з етикеток, що, наприклад, ліжко, яке розпаляє ться, випускає дніпропетров ький завод «Червоний металіст» Диван з прій пилим верхом та іржавими пружинами виробляє Вознесен-ська мебльова фабрика (Миколаївська область). Та ж сама фабрика автор страхітливих трюмо і комодів. А стіл, що без сторонньої допомоги не стоїть на своїх чотирьох, народився на Білогір-ському райпромкомбінаті (Крим ська область). А ви казали: «повернемо гроші», «вони за це заплатять», нагадав я детективу аматору Що ж, і слідчі помиляються, - розвів руками детектив. От якби справді понівечили меблі грабіжники чи хулігани, ми б їх покарали і А бракороби суто виробнича Ю. ПРОКОПЕНКО. Віктор ЛАГОЗА УНІКАЛЬНА КОЛЕКЦІЯ Причепурилась, щоки підмастила, Нарихтувала добре інструмент. «Я не таких, подумала, косила! І А цього укладу в один моменті» О ... У понеділок рушила в контору, С Де діяв цей запеклий Бюрократ. X Відвідувачку вгледівши сувору, ш Від страху затремтів весь апарат, в А секретарка справу добре знає х На каблучках високих круть та верть. X Чого прийшли? Ви хто така? питає. Як хто? Його я персональна смерть!.. ІД А Бюрократ? Це стріляна вже птаха: Сидить у кабінеті й нітелень Чита «Футбол». Що вдіє Костомаха, Якщо у нього неприймальний день!.. Поїхав в управління до самого. Чекати марна річ. Отож, гуд бай! Утретє Смерть прийшла вже у суботу. У секретарки наче крига, тон: Відбув у главк.…


 Copyright © 1922-2023 "Перець"