Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1967 №05 Сторінка 2

Журнал Перець 1967 №05 Сторінка 2. Мал. А. ВЛСИЛЕНКА Лист керівникам Ланівецького району, Тернопільської області. Бюрократичний хокей. Вельмишановні товариші! Даруйте мені, грішному, що заберу у вас янусь хвилину дорогоцінного передвесняного часу, але діло, про нотре хочу вам розповісти в цьому листі, дуже серйозне й не терпить зволікання. Треба рятувати Олександра Єгоровича Чистякова, голову колгоспу «Жовтень». Треба якомога борше подати йому дружню руку допомоги, інакше пропаде чоловік ні за понюх табани. Ще раз кажу проволочка тут смерті подібна. Не поможуть тоді Чистякову ні мазі, ні краплі, а слід мати на увазі, що таких діячів, ян Олександр Єгорович, лишилося зовсім мало. Ян той казав, «раз-два и обчелся». Важні, вельми важкі дні пішли для Олександра Єгоровича. Він, бачте, звин керувати господарством і людьми по-своєму, по-чистяновсьно-му, при допомозі пудового кулака й могутньої горлянки, при допомозі матюка в усіх відмінках і варіаціях, а часи тепер не ті, такі «методи» керівництва тепер «не пляшуть», а, навпаки, найсуворішим чином засуджуються і викорінюються нещадно. От і терзається, от і переживає страшенно Олександр Єгорович. Часом сидить ото в конторі, гляне на годинника і з болем у серці промовить: Ну й день же дурацький випав. Уже дванадцята година, а я нікого ще й за комір не трусонув, нікого ще й не одматюкав! Ян вам відомо, вельмишановні товариші, Олександра Єгоровича не раз уже підводив його нестримний «ндрав», не раз він уже горів за це на нерівному колгоспному поприщі, але й у тані критичні повороти фортуна ні разу ще не поверталася до нього крую спиною. Погорить в одному колгоспі, а вже, дивись, за якийсь місяць головує в другому. Тан воно подекуди ще буває. Бачать же, добре бачать, що людина зовсім не годиться для керівної діяльності, що керівник з неї, як з рака жеребець, але не скажуть їй одверто: «Іди собі, чоловіче файний, волам хвости крутити і не псуй нам доброї справи. Хороших кадрів у нас, слава тобі господи, наросло багато, так що обійдемося без тебе». Привикли вже до цієї…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"