Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1968 №04 Сторінка 5

Перець 1968 №04 Сторінка 5. ДРУЖИНА прийшла з роботи й запропонувала: Давай проведемо в нашій квартирі «Тиждень ретельного витирання ніг»! Навіщо? простосердо запитав я. Щоб зосередити на цьому увагу наших гостей, а також домочадців. Але всі люди й без того знають, що, входячи в квартиру, слід витирати ноги... І все ж такий захід не завадить, коли хочемо по-справжньому боротися за чистоту, наполягала дружина. Не бачу в цьому сенсу, стояв я на своєму. Один тиждень нас не врятує... Я так і знала, що ти невиправний консерватор, зі слізьми на очах сказала вона. Усі вважають, що такі заходи корисні, а тобі все «навіщо». Хто ж то всі? А он вийди в місто, розплющ очі й подивись! Я вийшов у місто, розплющив очі й побачив... РМО- ви На площі Ринок гарненький, затишний спеціалізований магазин «Чай». У вітрині дбайливо оздоблений плакат: «Проводиться місячник продажу «чаю». На полицях чаї: грузинські, індійські, цейлонські; вищого сорту, першого сорту, другого сорту; у двадцятип’ятиграмових пачках і п’ятдесятиграмових, у паперових і металевих. Бери, який душі завгодно! Пробачте, запитав я продавщицю, що саме я, покупець, маю робити під час місячника? Купувати чай, пояснила вона. А що ви маєте робити під час місячника? Продавати чай. Можливо, я під час місячника мушу взяти на себе підвищені зобов’язання: випивати в день по п’ять склянок чаю, замість двох? Це як забажаєте, воля ваша... А що саме, пробачте, ви продаватимете, коли місячник закінчиться: пиріжки з м’ясом чи, може, портативні магнітофони? Ні, чай. Остання заява, признаюсь, викликала в мене неабиякі підозри: не може ж воно, справ Мал В. ГОРБАЧОВА ді, так бути: під час місячника чай і після місячника чай. Мусить же щось змінитись. За якийсь час спеціально навідався, перевірив. У вітрині вже не було дбайливо оздобленого плакату. А на полицях чаї: грузинські, індійські, цейлонські; вищого сорту, першого сорту, другого сорту; у 'двадцятип’ятиграмових пачках і п’ятдесятиграмових, у паперових і металевих. Пиріжків з м’ясом і портативних магнітофонів тут, як і раніше, не продавали... За кілька днів дізнався, що в нашому місті проводиться «місячник безпеки руху». Одразу ж кинувся до знайомого водія автомашини: Будь дуже обережним, чоловіче! Постарайся не давити людей! Потерпи вже якось цей місяць! Водій співчутливо зиркнув на мене, обережно, як і належить під час місячника, натиснув на педаль і поїхав Так само злякався я, коли побачив у вітрині промтоварного магазину оголошення: «Декада продажу жіночої білизни». Злякався за жінок. За тих, які не встигнуть протягом цієї декади придбати білизну. В чому вони ходитимуть? Але в струнких лавах жінок нашого міста паніки не спостерігалось. Вони вже, видать, на своєму віку не одну таку «декаду»…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"