Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1968 №04 Сторінка 2

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1968 / № 04 / Сторінка № 2
Журнал Перець 1968 №04 Сторінка 2. Івишшвшввшямишш Красне письменство Вімііимм В приватній бесіді можна почути приблизно таке: Наш Іван Петрович тупий, як сибірський валянок. Посаду свою він не обіймає, а займає, як безбілетний пасажир місце у тролейбусі. І ще таке можна почути в приватній бесіді: На фабриці нашій твориться бедлам, або по-просту чортій-що. План зривається, брак валить валом Або таке: Хіба це урожайність? Шкода зерно було в землю кидати. Будяки поперли мало не до неба, мінеральні добрива закам’яніли біля комори, агроном ходить попльовує, а голові за вухом не свербить. Голова за двадцять п’ять кілометрів обідати їздить, бо живе він не в селі, а в райцентрі. Взагалі щось подібне можна почути не лише в приватних бесідах. Щось подібне, а часом далеко різкіше і неприємніше ми чуємо і з офіційних трибун на зборах та нарадах, коли критика і самокритика підіймаються на відповідну висоту. Тут вже дістанеться і Івану Петровичу, котрий займає свою посаду, як безбілетний пасажир у тролейбусі, тут пом’януть і директора фабрики, у котрого брак іде валом і бракує асортименту, і не забудуть агронома, що ходить та попльовує, і голову колгоспу, який їздить обідати за двадцять п’ять кілометрів, бо живе він не в селі, а в райцентрі. Тут, повторюю, всім дістанеться. Тут кожній свашці буде по ковбасці, тут знайдеться багатющий асортимент неприємних, але справедливих, гірких і пекучих, але необхідних слів. Але, товариші шановні, весь цей багатий асортимент неприємних, але справедливих, гірких і пекучих, але необхідних слів ми маємо достатньо лише в усній формі. А ось діло доходить до резолюції, протоколу зборів, письмового формулювання якого-небудь документа, запису в трудовій книжці, витягу з службового наказу, відповіді редакції газети чи журналу. Тут колючі, пекучі, гіркі, різкі слова раптом починають буквально на очах обростати роже-вісіньким, м’якісіньким і дуже приємнісіньким мошком. Ні, ні, ні! Не ловіть автора на слові. Автор зовсім не за те, щоб Іванові Петровичу у трудовій книжці зробили приблизно такий запис: «Звільняється з роботи за те, що він геометрично правильний бовдур». Або щоб комісія, яка перевіряла незадовільну роботу фабрики, у цьому акті записала: «Розігнати під три чорти всю зграю бракоробів, директор хай іде до бісової мами, а головному інженерові за таку роботу повикручувати руки ліктями наперед». Ні, для чого крайності? Ділові папери мусять мати діловий стиль, і емоціям тут не місце. Так само, як, до речі, не місце єлеєві. Паскудний ти чоловік, Ванька, мурло ти, Ванька, і не місце тобі, Ванька, серед порядних людей, кажуть Ваньці Перекосищелепі усно, і Ванька не має що заперечити. Але Ваньку взяла за комірець міліція. 1 не встигла вона ще…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"