Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1968 №10 Сторінка 4

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1968 / № 10 / Сторінка № 4
Журнал Перець 1968 №10 Сторінка 4. Казимирові Геиріховичу АГНІТУ художнику-сатмрмку ' І заслуженому діячеві мистецтв УРСР есятиріччя Рівно сім десятків літ На землі прожив Агніт, Та й тепер своїм мистецтвом Він дивує білий світ, Бо лишився добрий слід Від агнітівсьвнх робіт, Бо хапаються зі сміху, Як і досі, за живіт. Тож шлемо йому привіт Від усіх перчан і від Шанувальників таланту, Що цвіте, як маків цвіт. Зичим, щоб ніяких бід Він не знав ще стільки ж літ, І творив на радість людям Сміхотворець наш Агніт. Дружній шарж А. АРУТЮНЯНЦА. Текст Ю. КРУГЛЯКА. КОРОТКА ПАМ’ЯТЬ У наш час здивувати чимось людину важкенько. Отож, гадаємо, нікого не здивує ця розповідь про зустрічі з небожителями. Перша зустріч відбулася дещо в стороні від космічних трас у магазині господарчих товарів на колгоспному ринку міста Кіровограда. Мені, будь ласка, малярну щіт- ку. Платіть руб тридцять. Але ж тут ясно написано: «Ціна 1 карбованець»? Ви що, із неба впали?! Один карбованець за щітку, а тридцять копійок за лотерейний квиток. Чи, може, людської мови не розумієте? Деякі люди, очевидно, і справді впали з неба, бо цієї мови чомусь не розуміють. Для них доводиться робити більш дохідливі роз’яснення. Як це, скажімо, і практикується в продовольчому магазині № 45 відділу робітничого постачання тресту (м. Макіївка). Пам’ятаєте казку: «Стоїть в полі теремок. Біжить мишка-шкряботушка, питає: Хто, хто в теремку живе? Ніхто не озивається. Вбігла мишка у теремок і почала в ньому жити. Коли це скаче жабка-скрекотушка. Питається: Хто, хто в теремку живе? Я, мишка-шкряботушка. А ти хто? Я жабка-скрекотушка. Пусти й мене!..» Ніколи не застаріє ця народна казка. А от за-звучати по-іншому може. Скажімо, як у с. Са-винцях Рокитнянського району на Київщині. ...На високому горбочку, серед яблуневих садочків ріс, ріс і врешті закрасувався двоповерховий терем колгоспний Будинок культури. Та такий же гарний удався хто не пройде, зами-лується. Голова колгоспу «Прогрес» т. Мирець теж милувався, але недовго. Людина ділова, він швидко зметикував: «Треба займати...» І зайняв. Ще й табличку на теремі повісив: «Правління сільгоспартілі». Побачив ту табличку голова Савинецької сільради т. Глаговський і позбувся спокою: «Старе приміщення підриває мій авторитет. Пустіть у новий терем!» Пустили, а на стіні відповідну табличку прибили. Дізналися про це у місцевому відділенні зв’язку. Розхвилювалися: «А ми чим гірші? Пустіть!» Пустили і їх. Нарешті постукав у двері Будинку культури його директор. Чемненько так постукав, але тро- хи запізно. Дали йому кімнатку, дали дві кімнатки для бібліотеки, ще зал показали розгортай культурно-масову…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"