Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1968 №15 Сторінка 9

/ Перець /Журнал перець / Рік 1968 / № 15 / Сторінка № 9
Перець 1968 №15 Сторінка 9. о прилавка підійшла дівчинка ро- ків десяти. Тьотю, мені двісті грамів цуке- НАРОД рок. Продавець магазину блиснула очима: Ти в школу ходиш? Читати вмієш? Ходжу, тьотю, вмію. То читай, що написано: «Барбарис», «Маскарад», «Золотий ключик». Яких тобі? Швидше! Мені солодких, тьотю. І таких, щоб недорогі. Ні, ви погляньте: «солодких», «недорогі»? перекривила продавець. Ось воно наше майбутнє! І жди добра од нього! Яких тобі цукерок, питаю? Дівчинка злякано дивиться на продавця, потім переводить погляд на вітрину. Оцих мені. Оцих, оцих! В тебе язик є? Ти по-людському балакати вмієш? Не муч, кажи швидше «Барбарис» чи «Маскарад»? Барбарис, крізь сльози промовила дівчинка і подала гроші. Скільки пачок сигарет п’ять чи десять? івчинка отетеріло дивиться на продавця, нічого не розуміє. хочу цигарок. Мені цукерок непутьове! В кого тільки Батько твій курить? Не дайте. От вдалося! В мене немає тата... Все-одно, дядько, брат хтось же повинен курити? Бери дві пачки і йди з богом. Дівчинка бере з рук продавця кульок цукерок і дві пачки «Пріми», мовчки виходить з магазину. А до прилавка тим часом підходить старенька бабуся. Дайте, просить. Бабо, хрону. Без даються, дочко, пачку дріжджів, добавляйте: і баночку хрону дріжджі не про-відрубала продавщиця. доченько, у мене свого хрону, хоч греблю гати, сказала старенька. Бабо, не умнічайте. Ви не купите, третій, десятий діватиму! Хрін і так уже залежався. де я товар Бабуся розв'язала вузлик, полічила гроші. Подумала трохи і байдуже махнула рукою: Давайте. Ніколи мені. Зять з роботи прийде, а я ще й тіста не замісила. Нема того, щоб одразу. Аби тільки голову морочити, невдово-лено пробурмотіла продавщиця. Ось в магазин заскочив молоденький тракторист. Він заклопотаним поглядом обвів галантерейний відділ і ткнув пальцем у хустку, що висіла на гвіздочку. Оту мені, картатеньку, і почав відраховувати гроші. Почекай-но. Ач, який швидкий! Навіщо тобі хустка! То вже моя турбота, тьотю. Грубіян! Хотіла його культурно обслужити, порадити, кому до лиця та хустка дівчині чи бабі, а воно єрепениться! Не треба мені вашої поради. Давайте хустку. Молоко на губах не висохло, а вже в пузир лізе. Скільки тюльки зважити? А навіщо мені тюлька? здивувався тракторист. Не візьмеш хустки не дам. Такий порядок. Пора знати. Дайте книгу скарг. Іди, не заважай працювати. Розумний який. Ходять тут всякі і тільки нерви псують... Граждани, не заходьте, магазин уже закритий! Та ще ж дві години до строку! Мені пляшку олії! А мені тільки пачку солі, без здачі, прошу вас! Сказано руським язиком закритий! Я через…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"