Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1968 №03 Сторінка 3

(Сатиричні мініатюри)
Журнал Перець 1968 №03 Сторінка 3 - Сатиричні мініатюри. ЛЕДАЧА МУХА ВИВЧИЛИ Казала мені мати, Щоб дрова порубати, А я їх не рубаю: Диплом в кишені маю. Микола ГРЕЧКОСІЙ, м. Луцьк. ряба? Михайло КЛИМЧУК. с. Яструбинці Вінницької області. «НЕПЕРЕБІРЛИВИЙ» Кричиш: нагодувати не настарчу! Хіба я перебірливий до харчу Сто раз тобі я не казав хіба: Хай буде курка чорна, хай В мене и діда діло є, Люди ми робочії: Дід клепає, дід кує, А я заохочую. Роман ПОПОВИЧ м. Кіровоград. Весною Муха ожила Від сонця і тепла І зразу задзижчала: Ну де воно взялось Те сонячне тепло, Це б я і досі спала! Данило КУШНАРЕНКО. с. Полівка Конотопського району Сумської області. НЕСПРАВЕДЛИВОЇ Ну, доки можна очі тим йому колоти, Що на печі лежить він, мов колода?! Та ж він давно вже зліз із печі... Батькам на плечі. ЗАКОН Є ЗАКОН Мусій Слимак жене первак? Розберемось... який на смак. Володимир ВИХРОВ N. ІГреНЬ. ЧОМУ! Ти що ж, Миколо, чи злякався жінки, Що вже два місяці не п'єш горілки? Ти ж не минав ніде й ніколи чарки... Я жінки не боюсь... Боюсь качалки. М. ЧХАН. м. Дніпропетровськ. БУЛА В ГОСТЯХ... Була в гостях у Віті вчора... -Усім хвалилася Федора. І як приймав тебе твій син? Та ніжно... виштовхав за тин ’ -** * НАВКІЛ ЖИВОТА І ГРУШКИ (НІБИ РЕЦЕНЗІЯ) У час космічних польотів і суцільної грамотності в космос літас не кожен, кому цього хочеться, зате віршус кожен, кому забагнеться. Віршують хто як на всяк смак. Зокрема нам дуже до смаку припав вірш Ф. Міланського «На току», опублікований у макарівській районній газеті «Ленінська зоря». Описуючи дівчат, які лежать на бурті зерна, автор глибоко проникає у їх душевний стан: Од помислів хмеліє голова, Бентега юна стріпується в горлі І солодко дихання забива. На жаль, автор не встигає детальніше розкрити нам отих помислів дівочих, од яких «бентега юна стріпується в горлі», бо: Йде машина квапно і важенно, офер-джигун, як вихор наліта, Дівчат підводить нагло й оглашенно, Аж колють зерна навкіл живота. А потім А потім знову стане кожна діва. Як нива, що чекає сівача. Як бачимо, автор вільно володіє словом крутить ним І так і сяк «навкіл живота... дів». Ми шануємо не тільки реалістичну поезію. Боже борони нас осудливо пальцем тикати і на поезію модерну. Саме тому сподобалися нам також і вірші А. Сірина, надруковані в черкаській обласній газеті «Молодь Черкащини». Не втримаємося і процитуємо один з них повністю: Ось він: Доїду. Додумаю. Додивлюсь... Повисла II Висушена грушка Грамота сонцю, Серце мені. Висушена грушка! Це чудово! Узвар буде. Так що з цього боку нічого закинути не можна. Одне тільки хотілося б зауважити: перед тим, як пригощати отим сухофруктом читача, авторові не завадило б згадати дану на початку вірша обіцянку: «Додумаю». Щоб читач над тією висушеною грушкою марно собі голови не сушив. Отож, пишуть люди, і хай собі пишуть на здоров’ячко. Це прекрасно, що люди пишуть. А якби ще й не все, що пишеться, та притьмом і друкувалося, то ще краще було б. Що робити з типом, який обклав вас м-м-м... триповерховим матом, а потім для різноманітності перетяг держаком лопати через плечі? Дитяче запитання, скажете? Мовляв, досить підкликати міліціонера, а тоді вже слово за юристами. І це слово для типа-хулігана буде не дуже приємним. Небо в клітинку йому забезпечено, лібералізм тут ні до чого. Лібералізм, справді, ні до чого, і запитання звучатиме по-дитячому, коли вас «обслужать» лопатою на вулиці. Але коли матюки і лопата застосовуються в робочій обстановці, так би мовити, при виконанні службових обов’язків, що робити тоді? Бігти за міліціонером на вулицю? Це якось не практикується. Практикується в таких випадках шукати порятунку в місцевкомі. А що робити, коли вже й сам місцевком не знає, де шукати порятунку? Тут треба розповісти все з самого початку. Ще зовсім недавно, яких-небудь півтора року тому на відгодівельному пункті Чернівецького цукрокомбінату люди спокійно працювали і клопоту не знали. Коли раптом на посаду бригадира другої бригади було прийнято Гри-ня Федора Анатолійовича. Федір Анатолійович за фахом зоотехнік, і адміністрація як цук рокомбінату, так і відгодівельного пункту…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"