Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1968 №22 Сторінка 8

Перець 1968 №22 Сторінка 8. дня мешканці міста Н. Вчора о другій годині стали свідками незабутнього і небувалого видовища: над площею, широко і плавно помахуючи сніжнобілими крилами, кружляв ангел. Пролітаю-чи над собором, він дістав з кишені чесучових штанів носовичок І... Тисячі вражених глядачів, які спостерігали цю картину, вирішили, що ангел хоче послати їм прощальний привіт, і дружно замахали руками. Але в ангела були Інші наміри: він зняв і протер окуляри, висякався і в цей час випадково зачепився за купол собора і загубив білий імпортний туфель. Провівши туфель сумним поглядом, ангел не почав пікірувати, а сказав «чорт з ним» і зник за сріблясто-сірими хмарами. Мешканці Н. підібрали туфель і занесли його в найближче відділення міліції. Через кілька годин вдалося встановити, що колишнім власником туфля виявився директор одного крупного інституту Григорій Олексійович Повірко. ...Все почалося з того, що Григорій Олексійович вперше з’явився на засідання вченої ради не як директор, а як здобувач вченого ступеня доктора наук. Члени ради статечні мужі інституту, дивлячись на незвично схвильованого директора, підбадьорливо йому всміхалися і, стиснувши міцно долоні, енергійно трусили ними над довгим, оббитим зеленим сукном, столом. Цей жест, мабуть, мусив символізувати підтримку і заохочення. Григорій Олексійович тремтливими від хвилювання руками розіклав на кафедрі дрібнопо- ДАЛИ ПЕРЦЮ! Група шахраїв з службовими посадами й чималими окладами звила собі гніздо у системі Вінницького обласного об’єднання «Сільгосптехніки». Шахраї по спекулятивних цінах будівельні матеріали збували, а бариші собі в кишені клали. Тривожні сигнали про це надійшли до редакції «Перця». З управління охорони громадського порядку Вінницької об-викриті й Серед них: Сільгосп- З управління охорони громадського порядку Він»-ласті повідомили, що факти підтвердились. Шахраї засуджені до різних строків позбавлення волі, колишній заступник голови обласного об’єднання « техніки», Жуков, старший товарознавець Вінницького район------------------------------- Рудик, директор обласної , старший інже- матеріалами об’єднання ного об’єднання «Сільгосптехніки» і торговельної бази «Сільгосптехніки» Аківісон, нер групи торгівлі будівельними г--------- «Сільгосптехніки» Заїка та ін. Ну що ж. Гуртом руки на крадіжках гріли, гуртом і на тверду лаву сіли. Що кому на умі. писані аркуші паперу, глянув на членів вченої ради і, покашлявши в кулак, почав читати. Йому ніяк не вдавалося робити правильні наголоси, і це його трохи нервувало. Решта все йшло чудово. Правда, деякий подив викликала рецензія першого опонента вона була досить таки стриманою і коли б не звична фраза в кінці «...а її автор заслуговує...» можна було б подумати, що опонент лає дисертанта. Власне, чого можна чекати від опонента, який приїхав з іншого міста і особисто не знав Григорія Олексійовича! Скоро, проте, виступ першого опонента було втоплено в потоках дифірамбів. Професор Зябликов підкреслив, що робота Григорія Олексійовича своєю новизною відкриває незнані досі горизонти в розвитку питання, сама постановка якого вже ціле явище. Дебати були жвавими і затягнись надовго. Виступали навіть ті члени ради, які завжди куняли на засіданнях, підперши підборіддя кулаком. Професор Поберезький порівнював Григорія Олексійовича з молодим Ейнштейном, а доцент Наврочений взявся провести паралель між відкриттями Ньютона і Григорія Олексійовича. Прав-спершу паралелі пірнули в туман мудрих стомлених головах нескінченність, де із спогадами про особисто. квітами. Да, фраз, а потім, ковзнувши по членів вченої ради, пішли в й загрожують пересіктися. Доктор Надоїлов виступив батька дисертанта, якого знав Словом, всі без винятку члени вченої ради говорили про надзвичайну ерудицію Григорія Олексійовича, про грандіозну питомість його роботи, про його визначні організаторські здібності. Виступ останнього члена ради…


 Copyright © 2021-2025 "Перець - гумор і сатира"