Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1968 №05 Сторінка 7

/ Перець /Журнал перець / Рік 1968 / № 05 / Сторінка № 7
Перець 1968 №05 Сторінка 7. Перуанський вертоліт (За листами читачів) НАТУРАЛЬНА ЛИПА Ну, от і заправлено планшети карти, і штурман востаннє уточнює маршрут... Летимо. Наша перша лінія пролягає на південний схід від Києва на Черкаси. На тамтешньому базарі, пишуть, можна купити такий мед!., такий мед!.. Що таке мед, ви знаєте. Це -еліксир молодості! Це панацея від усіх недуг! Людина у нас живе в середньому 70 років. А 5 кілограмів черкаського меду, кажуть, це один повноцінний високосний додаток до середнього віку! А 20 кілограмів?.. А сто?.. Приземлюємось там, де біля своїх липівок стоять пишновусі й величні, як апостоли, пасічники. Ми до них наливайте вічність у каністри! А лаборанти-ионтролери до нас: «Обережно, липа!..* Щоб зібрати один кілограм меду. Мал. С. ГЕРАСИМЧУКА бджола повинна облітати п’ять мільйонів квіток. А якщо без мільйонів?.. А якщо оббігати десяток черкаських аптек, скупити там пачки «липового цвіту», заварити його, заправити цукром і підсунути бджолам? Правда, лабораити-ионт-ролери на базарі все-таки вимагають, щоб мед був натуральний, а не «липовий»... А можна й взагалі без бджіл. Густо заварений цукровий сироп заправити спеціальною трояндовою есенцією, а для «натури» посадити зверху живу бджолу. І... давай, налітай по «три з полтиною» за кілограм! І довірливі послідовники медотерапії платять. Жити вічно хоче кожен. У бортовому журналі з’являється перший запис: промишляють такими медами члени сенції бджолярів місцевого товариства охорони природи Іван Григорович Ша-рий, Ілля Прокопович Максимов, Прокіп Пилипович Сурмило, Семен Ониськович Ч учу пак... КОЛИ ОБІДАЮТЬ АВТОБУСИ З Черкас беремо курс на південь. Мешканці селища Ліски, нового мікрорайону міста Миколаєва, спеціального листа прислали: «Прилітай, пишуть, Перче! робота. Возитимеш нас на завод і з заводу, в магазини і в кіно.. Ось і Ліски. Шукаємб місце для посадки, та ніяк не знайдемо. Усі зручні місця захаращені пасажирськими автобусами. Вони стоять тут десятками. Що це за мітинг? кричимо, пролітаючи над машинами. Не мітинг, а обід! відповідають водії. Чому ж усі разом? Хіба у вас немає змінного графіка? А це ж і є наш графік. Отак разом і обідаємо. А пасажири? Підождуть! Ми пролетіли вздовж траси. Там на зупинках було повно пасажирів. Вони танцювали на холоді. Серед пасажирів не було тільки начальника автобусного парку т. Вернигорова. Він безпорадно борсався у зливі скарг на погану роботу парку. БЕРШАДСЬКИЙ СЕРВІС Не приземлюючись, розвертаємося на Бершадь (Вінниччина). «Прилетиш…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"