ГУМОР І САТИРА

Перець 1968 №20 Сторінка 7

(Телеграфне Агентство Перця, Вінегрет із Перцем)

/ Перець /Журнал перець / Рік 1968 / № 20 / Сторінка № 7

Перець 1968 №20 Сторінка 7 - Телеграфне Агентство Перця, Вінегрет із Перцем. Азіз НЕСІН ПРИЧИННИЙ УТІК Я йшов з Емінону до Каракой. Тільки-но ступив на міст, як почув голоси: Утік, утік!.. Свистки. Збігається поліція. Угорі, на мосту товчеться юрба. Одне йде, друге приходить, третє стоїть. І всі питають. Що таке? Що скоїлося? Та божевільний утік, поліція прогавила. Якась молодиця: Отакої-о! Раніше було поліція ловила, а це вже й утекти дають. І що воно таке? Коло мене спинився якийсь чоловік: Ми, сказав він, наче й розумні дуже, а втік один якийсь божевільний, і всі наче на пень наткнулися. Я не знайшовся, що відповісти йому і тільки кивнув головою, вишкіривши, у межах пристойності, зуби. А тут вихопився хтось інший: Пане, цей божевільний аж три душі згубив. На людей кидається!.. Я відійшов од гурту, і чоловік, що стояв коло мене, пішов разом зі мною. Розповів декілька анекдотів про божевільних. І анекдоти смішні, й розповідав він добре. Не можна було втриматися, щоб не зареготати. Балакучий та славний такий чоловік Ви не знаєте, як одного божевільного запитали: «Скільки вас там таких у божевільні?» А той. «А вас поза божевільнею скільки? Та ви гляньте хоч би й на оцього типа» Я подивився. Може, це якраз той, що втік? Може, й він. Бо щось на звичайну людину не дуже скидається. Стоїть, вимахує обома руками, наче з кимось розмовляє. Далебі, розмовляє, та ще й голосно, тільки що повільно. Вряди-годи й крикне, або насупиться. Може, цей утік?.. - Зараз повідомлю поліцію. . А може, отой, показує мій супутник на когось іншого. Я повернув голову й побачив, як звідкілясь шпарко чухрав якийсь чоловік і всміхався на всі боки. Цікаво, кому це він так усміхається? Чолов’яга раптом зупинився і скри- вився, як середа на п’ятницю. Щось полічив на пальцях та й знову сміятися почав. Оцей, бігме, оцей утік. Негайно ж треба повідомити поліцію. Та мій незворушний супутник знову показує: А ви послухайте отих двох, що йдуть перед нами. Ішло двоє. Один гладкий, а другий то й зовсім що завдовшки, те й завширшки. Я наставив вухо: Ти його візьми та й злови... Цитрина що коштує? П’ятдесят ку-рушів. Що, п’ятдесят курушів? Ану йди сюди? Отоді візьми та й повісь його на оцьому мосту, хай теліпається. А тепер ти йди! Що просиш за пучок петрушки? Десять курушів!.. І вішай його зразу ж На сльози не вдаряй Одного, другого на шлейку, і там дивись і нема в нас ані перекупок, ані лихварів. А з цим одночасно бубонів і другий: Сільське господарство, добродію! Перш за все сільське господарство, а вже потім воля.. Треба так зробити, щоб не зосталося й кусни- ка землі. Я в себе на балконі цибулі насіяв. А якби то кожний громадянин та зробив так само, хіба б наша батьківщина зазнала кризи на цибулю Та куди не кинься... Квасольки чи огірків, усе так само. У кожній хаті в макітрі виросли б огірки. А то базікають про якусь свободу, шукають її. Гей-гей, у країні немає квасолі, то де вже там тая воля буде. його товариш сливе не чув тих балачок, бо надривався собі Нагая, дорогий мій, нагая, щоб аж кров цибеніла. Бо з цієї нації без канчука людей не зробиш. Тепер обоє говорили вже наввипередки. Хоч як наставляв я вухо, виходила якась мішанина До конституції., квасолі, добродію, квасолі... Балакають про права. а ти візьми та повісь його, гадину... А понад шляхом буряків... Мій супутник: А скільки втекло, один чи двоє? - Не знаю, кажу. Зараз повідомлю поліцію Вони обоє божевільні. Відділок поліції був унизу, під мостом, і ми припустилися сходами Там здибалася нам дуже вродлива жіночка, їй треба було вгору. Надворі пекло, й жінка убралася в тонюсісіньку сукню. А за жінкою плелося двоє чоловіків. Вони не спускали очей із жіночих ніг та ще й приказували: Жінка, що книжка, читай і перегортай.... Покуштуй мене, сестричко! Я ляжу, а ти по мені беркиць-беркиць!.. - Або в голого лошати. І-гі-гі-гі... Нараз…

Телеграфне Агентство Перця Вінегрет із Перцем

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"