ГУМОР І САТИРА

Перець 1968 №20 Сторінка 3

/ Перець /Журнал перець / Рік 1968 / № 20 / Сторінка № 3

Перець 1968 №20 Сторінка 3. Лісова пісня Без викрутасів та без прикрас мушу признатись одверто і щиро: «Хоч я і люблю, і ціную Вас, але пробачте, мадам Сатиро, і не вважайте цього за зло: мене до Лірики потягло»... А ти не думай, друже-читачу, ніби причина цього у тому, що непостійну я маю вдачу, чи що сатира набила оскому. Ні! То немовби закон природи тягне само й не питає згоди... Та що казати! послухай ось, звідкіль те ліричне в мені взялось. II Чи знаєте ви лісову Волинь? Ні?! Не знаєте ви Волині?!. Тут куди оком тільки не кинь Душу милують озера сині (І слово честі даю своє Навіть і риба в озерах є!) А над озерами неба синь (І лірична якась така вона!) А довкола ліси, ліси... Словом, флора усяка й фауна! А скільки див у отих лісах!.. Край поетичний і романтичний... (Може настроїти ця краса Навіть корову на лад ліричний)... Іду я лісом. А в голові думки про волинські дива лісові: Мавки спів... Перелесника сміх... Водяник... Потерчата різні... (Леся ж їх описала усіх у «Лісовій пісні»). Раптом спинився: що за дива?! (Привиділось?.. (Не подумайте, що автор пнеться Лесю Українку перевершити, то просто настрій у нього сьогодні ліричний). Ні, бо ж година не пізня)... Палац. І напис на нім: «ЛІСОВА ПІСНЯ» III Вигадки, кажете?.. Боже крий! Послухайте-но хвилинку: це міжколгоспний обласний будинок відпочинку... Ото попрацює тепер волиняк, і в колгоспі йому без плати путівочку в руки, мовляв, отак: марш, брате, відпочивати! IV Синіє озеро між дерев, Під вікном голоси веселі... Сторож колгоспний дядько Лев сидить собі у фотелі... Сидить, потихеньку люлечку ссе, розповідає про те, про се... Колись не повірив би на чім світ, що мені, як то кажуть, людині праці, та випаде жити на схилі літ у такому палаці. Та й як ще жити?! ніц не робити, а їсти, та нвас, та компоти пити, гулять та по кінах собі ходити!.. Аж часом думаю так достоту: «Якби ще сюди хоч маленьку роботу». Знаєте, звична: то ж цілий вік дня без роботи не був чоловік... Звісно, тепер вже не те село... А як раніше у нас було: якщо із панської ти породи, то їдь на курорти, на всякі води у загряниці, в оті Європи. А ми ж тоді що були? Бидло! Хлопи!.. Чи ж думалось нам про такий ось Будинок?!. Поспав от і всенький тобі…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"