ГУМОР І САТИРА

Перець 1968 №24 Сторінка 3

(Гуморески)

/ Перець /Журнал перець / Рік 1968 / № 24 / Сторінка № 3

Перець 1968 №24 Сторінка 3 - Гуморески. ГЛЯНУВ, каже Панас Панасович, на годинника пора! Пора в чарку їлось наливати, пора Новий рік зустрічати. Дивлюся без двох хвилин дванадцять. Налив і вимовивши з Новим роком, Панасе! хотів пригубити чар чину, коли де не візьмись чорт! Ріжками хитає і ратицями по під лозі вибиває. Разів зо три перевернувся, та й до моєї чарочки кігті простягає. Хоче, окаянна його душа, перехопити і в свою нечестиву горлянку перелити. Ні. думаю, тепер дурних нема. Не ті нині часи, шоб якимось там чортам піддаватися. Відійди. говорю, грішна ти занудо, подалі, поки я хоч штук дві перехилю. Нечестивець ні в яку не відходить. Скрутив хвоста бубликом і на мене. Намагається вирвати чарку... Н-ііі. сам собі міркую, не на такого ти напав. Щоб ти у Панаса вирвав новорічну, та ніколи в житті. Раз вона повна, Панас може іти в атаку не на одного, а на двох чортів! Лихий крутиться, крутиться і бачить, що його не бере, почав до мене ладиком підступати. Дай, просить, покуштувати. Капони хоч двадцять капельок... Я перепитую. На язик двадцять капель линути? Чорт витяг свого довжелезного язика і говорить: Панасе, не жартуй! На це. каже, мотовило двадцять грамів аж ніщо. Ти мені пужони по двадцять грамів на кожен зуб. Еге-ге, кажу, доза вели ченька. Це тобі, рогатий, треба скакати до тітки Одарки. У неї на покуті сулія перваку стоїть. Як мене чорти під Новий рік водили... Розповідь Панаса Деркача Пробував, говорить лукавий. скакав і через димар у хаіу плигав. Дак там мої номера не проходять. Тітка Одарка злигалася з другим чортом. У нього і роги крутіші, і хвіст більший, і таке інше... Нічого не вдієш, довелося й пече стивцю підходященьку чарчину на лити. Вихилили. Чорт облизався і під ставляє іще. Наливай, мовляв. Завіщо. питаю, тобі така шана, ще одну наливати? Хвостатий ото, першу сьорбнувши, ожив, як півень па току. Ти, говорить, Панасе, славна людина. Ти на сцені читаєш с.мі ховинні оказії... І ти добре знаєш: жоден сміхотворень поганим словом чорта не згадує. Все-таки наш брат вашому брагу в чомусь та підсобляє. Послухай, хто коваля Вакулу на власній спині пер аж у Петербург чорт! Хто в копанку людей затягає її з копанки їх витягає чорт! Що тобі твоя дружина каже, коли ти ох.мілілий удосвіта додому приходиш? Вона тобі. Панасе, каже: де тебе всю ніч чорти носили? Що за Петра Свербигуза у вихідні кажуть? А кажуть ось що: Петра знову кудись чорти понесли. Чуєш, яку ми маємо у світі популярність? А ти, голубчику, позавчора, коли водив онуків у другу дитячу біб- ліотеку, яку в Полтаві запроторили в такий закапелок, що вдень і з свічкою не знайдеш, шо ти казав? Забув?.. Л я чув. Ти бурчав ось куди дитячу бібліотеку загнали. Тут сам чорт но гу зламає, а її не знайде. А я ош перед Новим роком у Ворсклі в опо лонки плигав, хотів карасика чи щучку вловити. Нема. Усю рибу подавили. Ти ж. Панасе, знаєш чи не знаєш і но Полтавський л ок о м о т и во р е мо н т -ний завод усі нафтові відходи фугує Ворсклу. 1 з Полтави тоннами усякі нечистоти пруть у шо славну річку. Гам не тільки риба, слони б заревіли .. рятуйте! Учора однії рибалка іде і голосно-голосно кричить: «До кого писати? Кому скаргу подавати?.. «По стояв, постояв, подумав і долав: ?.Хі ба, може, чортам черконути? Хай хоч рогаті ворогів природи поштрикають? Може, допоможе!» Тирада, що й казати, логічна: довелося н другою непроханого гостя пошанувати. Вихилив чорт і оцю і просить тре тю! Довелося налити і третю. Мабуть, наливав і четверту, бо коли я про скувся, то виявилося, що я лежав у свого нрияте.ія в хаті під припічком. Вочевидь, дуже-таки щедро ми з приятелем Новий рік зустрічали, і де ж ти се сховаєш частенько її перехиляли. Словом, пересолили. А воно народ на поговірка правдиво каже: недосо лене на столі, пересолене на го лові. Так воно, вибачайте, і вийшло: пересолив... 1 замість того, щоб тебе дружина милувала, якась чортяка усю ніч біля тебе кружляла. Новорічну розмову Панаса Деркача записав Ол. КОВІНЬКА. ВАЖКО БУТИ ДРУГОМ ЛЮДИНИ ГУМОРЕСКА Рябко простягнувся в буді. Голову висунув у дірку. Поклав на лапи. Погода золото. Злітають лапаті сніжинки. Одна з них сіла Рябкові на ніс. Рябко покосився на неї оком. Лизнув язиком. Глянув на хатнє вікно. З нього б’є, як з прожектора. За вікном виграє ялинка. Рипнули двері. Вийшов господар. Рябко навіть не поворухнув хвостом. Все одно господар не до нього. Пішов до хвіртки. Ясно, що чекає гостей. О! йдуть. Вітаються. Декого Рябко впізнає. Отой рудий завжди лізе де Рябка цілуватися. А отой в роз-стібнутому пальті минулого року цілу ніч сидів на Рябковій…

Гуморески

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2025 "Перець - гумор і сатира"