ГУМОР І САТИРА

Перець 1968 №11 Сторінка 7

/ Перець /Журнал перець / Рік 1968 / № 11 / Сторінка № 7

Перець 1968 №11 Сторінка 7. 1 І акультет журна- ІДОМО: для студента нема більшого задоволення, ніж складати екзамени та заліки. Сту- дента хлібом не годуй, тільки дай йому взяти участь у семінарі, науковій конференції, гурт- ку художньої самодіяльності, спортивному змаганні. Стверджую це з повною відповідаль- ністю: сам років п'ятнадцять тому був студентом. Сказав ото «хлібом не годуй» та й згадав, що в проміжок між денним семінаром і вечірнім заняттям дра- матичного гуртка студент буває не від того, щоб заскочити в їдальню та й пообідати. Смачно й дешево, бажано. Правда, з роками ця деталь якось випала з моєї пам’яті. Та це, гадаю, ще півбіди. А от, коли про те забувають люди, безпосередньо покликані займатися громадським харчуванням студентів, то це вже змахує на біду. А такі люди, виявляється, є. Ті, що безпосередньо покликані, і ті, що забули, про це. Хто сумнівається, нехай ознайомиться з студентськими їдальнями Львівського університету. Я ознайомився. І вже не сумніваюсь. ...В аудиторії іде лекція. Друга пара. До перерви ще хвилин п'ятнадцять. І раптом викладач відчуває на собі благальні погляди студентів. Погляди красномовні. Досвідчений викладач вже знає, про що саме вони промовляють. «Дорогий Іване Петровичу, зжальтесь над нами, скоротіть лекцію, відпустіть нас зараз, до дзвінка, бо інакше в їдальню не попадемо, залишимось го- лодними». То ситий голодного не розуміє. А викладач студента розуміє. Бо він, викладач, і сам з охотою перехопив би нашвидкоруч у буфеті якогось пиріжка з склянкою молока. Та зробити це в головному корпусі по суті ніде. Викладач може тішити себе надією добре й смачно поїсти, коли повернеться додому. Студент, який проживає в гуртожитку, цієї надії не має. Отож і дивиться він так благально. Під таким поглядом годі встояти. Тут, правда, визнає тов. Кривко, лістики не винен... І на тому спасибі! Зі Ну, нехай в університетській їдальні кепські страви і взагалі кепські справи. Так студент же може поїсти в їдальні свого гуртожитку?! Не може! Бо в гуртожитку, гарному, новозбудованому, що на проспекті Ленінського комсомолу, їдальні не передбачили. А там тисяча студентів живе. Якби спроектували житловий будинок без кухонь, то за таку новацію проектантам навряд чи видали б премію. А тут, либонь, міркували так: студент живе в гуртожитку тимчасово, не більше п’яти років, то якось переб’ється. Тепер, кажуть, незабаром закладатимуть новий гуртожиток, так там уже їдальню передбачили. Перспектива приємна. Тільки вона, на жаль, не може повністю замінити студентові порції борщу і шніцелю, які він хоче з’їсти сьогодні. А сьогодні той борщ і шніцель везуть в гуртожиток через усе місто в термосах. Про те, як виглядають ці страви після перенесеної бовтанки, студенти воліють не розповідати: вони ж бо люди інтелігентні, цураються негарних слів. Не можуть організувати як слід обідів у гуртожитку, то хоч би про легку вечерю подумали, говорять студенти. І знову згадують дніпропетровців. Там у гуртожитку на вечір виставляють біля чергового кілька столів з пиріжками, бутербродами, молоком, компотом. Студент підходить, кладе гроші й вечеряє. Невже в нас так не можна? Чому не можна? Ще краще можна. Не на столах їжу тримати, а щоб автомати продавали. їх і купувати не треба. Давно вже куплені. І давно вже іржею покриватися почали на складі. Проректор університету по аднімістративно-господар-ській частині Микола Миколайович Юдін запевняє, що порядок швидко, прибути да, тут, сії, вона в їдальнях і буфетах можна навести дуже І доводить свою думку: от, каже, коли має авторитетна комісія, то все аж блищить. Прав-виявляється, багато залежить від самої комі- має працювати гранично чітко. А то одного разу комісія попередила про день приїзду, а сама запізнилась на три дні. І ніщо вже не блищало... І от студент вже стрімголов тупотить по східцях і коридорах, захеканий прибігає в…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"