Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1968 №23 Сторінка 14

(Друже Перче)
Перець 1968 №23 Сторінка 14 - Друже Перче. Веселий об'єктив Мал В СТЕПАНЕНКА Давно я просив, довго нанючиа, щоб тато купив мені дитячого велосипеда, а тато всв відповідав, що не може знайти його в магазинах. Та ось мені пощастило, ян у мазці... Якось батько зайшов до магазину «Електрон» і за 18 нрб. придбав мою мрію. Та не довго я тішився своїм подарунком, бо велосипед виявився вередливим. Спершу у нього відлетів дзвоник. Не біда, сказав батько, однаково, сигналити заборонено. Поїхали далі! Проте, небагато ми проїхали, розладналася передача. Як не ремонтували її дорослі, а нічого зробити не змогли, бо снособочена рама. Не біда, що раз сказав батько. Візьму тебе на буксир! Він зняв з себе пояса, прив'язав його до велосипеда і повіз мене. Другого дня поламалися ручки на рулі, бо зроблені вони з крихкої пластмаси, а через кілька днів увесь велосипед розпався, і залишилася мені купа брухту. Тепер усі діти сміються... Не подумай, дядю Перче, що я якийсь там велолихач і побив свою машину. їздив я обережно, а ось тепер мушу плакати, бо пропала надія... А хіба ж то я один гірко плачу? Дорослі кажуть, що робить бени-велосипеди Одеський завод їм. Тельмана. Розкажи, Перче, дядям, які тим заводом керують, що в них совісті нема, якщо вони малечу дурять. м. Дніпропетровськ. Сергій но Ш РАМКО. Ти, звісно, знаєш, як Ьриємно одержати нову квартиру, мати стелю над головою. Не менш приємно, коли в квартирі ще Й підлога. Нормальна, а не така, що нагадує пересічену місцевість і годиться хіба що для тренувань спортсменів-ходаків. Я не спортсмен, а тому, одержавши тану квартиру, звернувся до будинкоуправління 714 Жовтневого району (кербуд тов. Тюрменко) з проханням перестелити підлогу. Кербуд, добра душа, пообіцяв. Минув рік, другий, третій... Підлога з часом не покращала: вона, як і раніше, загрожує побутовими травмами. Однак у моїх взаємовідносинах з будинкоуправлін-ням з'явилося повне взаєморозуміння: я скаржусь мені співчувають, я наполягаю мені обіцяють. Вже дійшло до того, що сам начальник Жовтневого РЖУ тов. Погорельський пообіцяв: ремонт зробимо у 1969 р. Та коли саме невідомо, бо інженер будинкоуправління тов. Войналович попередила мене: ще раз поскаржитесь ремствуйте на себе. Усі скарги проходять крізь наші руки, а руки, хе-хе, можуть зробити ремонт... і не зробити. Прошу, Перче, зарадь моєму лихові, бо я вже скоро боятимусь заходити у власну квартиру. м. Київ, Бульвар І. Лепсе, 75-а, кв. 77. Р. ПОГРЕБИНСЬКИй. Допоможи бюрократам! Не обурюйся і не гнівайся. Ми й справді просимо тебе не критикувати бюрократів, не виводити на чисту воду, а допомогти їм. Знаємо, що це не в твоєму характері. Але зроби, будь ласка, виняток для бюрократів з Балтського районного виробничого управління сільського господарства та їхнього начальника т. Островського Уже п’ять років, ян ті бюрократи не можуть дати ради своїм діловим паперам. Пишуть, підшивають, а потім забувають, що чимало з тих документів мають загальнодержавне значення і що зберігати їх треба теж відповідно: здавати до державного архіву. Ми вже їм і листи лро це писали, І поради, як треба виконувати урядову постанову про архівну справу. Нагадували їм (І не раз!) про це І з обллсного управління сільського господарства. А вони сидять на своїх паперах, ян той иа сіні, І ні собі, ні Державному архіву. От, Порчо, чому ми й…


 Copyright © 2021-2025 "Перець - гумор і сатира"