ГУМОР І САТИРА

Перець 1968 №06 Сторінка 13

/ Перець /Журнал перець / Рік 1968 / № 06 / Сторінка № 13

Перець 1968 №06 Сторінка 13. СКЛО б’ють. Шановний Перче! Запрошуємо тебе до нашого сільського Будинку культури. Приїдь не пожалкуєш! Разом з нами подивишся виставу Дніпропетровського театру ім. Горького «Останній день холостяка . З квитка (його ми тобі висилаємо) видно, що цей останній день мав бути ще ЗО листопада 1967 року. Однак, не хвилюйся: ти ще не спізнився. Бо, просидівши в Будинку культури до 10 години вечора, ми довідалися, що вистави ЗО листопада не буде, дирекція театру її перенесла на 29 грудня. Настав і цей день, але і він не був останнім: нам оголосили, що театр відклав свій приїзд на 3 січня. Третього січня нам стало відомо, що виставу відкладено на 19 січня. Але І 19 січня «Холостяк» не прибув. Що сталося ми не знаємо. Якщо за цей час «холостяк» одружився і йому тяжко зрушити з місця, то хай нам хоч гроші за квитки повернуть. М. ЛОПАН, зав. Будинком культури. с. Дичкове Магдалинівського району Дніпропетровської області. Є в Херсоні бавовняний комбінат, а в Одесі територіальне управління. В обов’язок цього тер-управління входить постачання підприємств легкої промисловості матеріалами та запчастинами. Не знаю, як це управління постачає Інші підприємства, але на Херсонський бавовняний комбінат воно чомусь дивиться як зла мачуха на сироту. Незабаром мине рік, як почалася жвава переписна між комбінатом, з одного боку, і заступником начальника Одеського територіального управління, з другого боку. Тематика листів досить одноманітна, йдеться в них про маслянки для ткацьких верстатів, які управління повинно постачати комбінатові. Дрібна, здавалося б, річ маслянка, а без неї ткацький верстат однаково, що штани без гудзиків. Дізнайся, Перче, з допомогою якої маслянки можна змазати заржавілі бюрократичні шестерні в Одеському територіальному управлінні. Може, вони хоч тоді швидше закрутяться. ф. рудник, начальник відділу постачання « У крбавовнапромпостачзбуту м. Київ. Ще, кажуть, не .перевелися спеціалісти, які вимінюють шило на мило, а потім бідкаються. Мені, звичайно, не хотілося б бути подібним на таких «комерсантів», але я охоче виміняв би І мило І шило на звичайні вила. Останнім часом їх не те що в сільській лавці, але і в столичних магазинах вдень з вогнем не розшукаєш. 1 не тільки вил, але і сокир, кінських підків, вухналів тощо. А тим часом різного Іншого непотрібного людям залізяччя хоч у копиці клади. Може б, ти, Перче, попросив працівників Міністерства торгівлі І Держплану УРСР, щоб вони поділилися досвідом і розповіли нам, колгоспникам, як їм вдалося досягти цих успіхів. Колгосп ім. Кірова Павлоградського району Дніпропетровської області. П. КОСТЕНКО, бригадир. Виробництво вина діло тонке. Тому вірно кажуть, що винороби мають бути найтверезішими людьми. Так І ми гадали, доки не зіткнулися з виноробами радгоспу «Комунар» Новоушнцького…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"