Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1968 №17 Сторінка 7

(Гуморески)
Перець 1968 №17 Сторінка 7 - Гуморески. ЗАРИТІ ГРОШІ цього манюсінького прорахуночку ундамент довелося Недавно в самому центрі Івано-Франківська зарили в землю близько дев’яти тисяч карбованців різними купюрами. Спочатку це було розцінено як турботу про майбутніх шукачів скарбів. Однак останніх тут навряд чи чекатиме успіх, бо вже сьогодні цих грошей ніхто не може відкопати, хоч котлован, в який вони були зариті, стоїть відкритий. А було це так. У центрі міста вирішили збудувати восьмиповерховий готель на 384 місця. Роботи по закладці фундаменту було доручено будівельному управлінню Мі 11. Начальник виробничо-технічного відділу цього управління Тарас Миколайович Галипчак вийшов на місце будови, примружив око, щось в умі підрахував і дав команду: копати котлован до такої-то глибини. Ко- зняти І тепер робити новий, на палях. Це в свою чергу викликало потребу в докорінній переробці проектної документації. Отож за попередніми приблизними підра- хунками подорожчання будівельних робіт вилилося в дев’ять тисяч карбованців. Збитки від того, що 384 місця готелю буде введено в експлуатацію принаймні з вось- мимісячним запізненням, поки що не підраховані. Основний ініціатор і організатор закопування грошей Т. М. Галипчак тим часом переведений в інше будівельне управління. Начальником. Діяння Галипчаиа було розглянуто на засіданні обласного комітету народного контролю. І тут Тараса Миколайовича поставили у дуже незручне становище. В по- ли цю вказівку виконали, стіни до нульового циклу. заклали рундамент, звели то з’ясували, що котлован вирито на два метри глибше, ніж слід, ніж було передбачено проектом. Було пройдено тверді шари грунту, а м’які висотного будинку не витримають. В результаті станові зазначили, що він заслуговує суворого покарання, але, зважаючи на його заяву і т. д. ...обмежитись суворим попередженням. А далі зобов’язали тов. Гали омана Т. М. притягнути до матеріальної відповідальності... конкретних винуватців, що допустили брак. От І сушить собі голову Тарас Миколайович: що його, справді, робити, коли найконкретніший винуватець він сам. К. ОВСІЄНКО. Рятуйте! Іду на дно! Коли я придбав новенькі ласти і маску, то одразу ж почимчикував на берег Дніпра. Роздягся, начепив це знаряддя і шубовсь у воду. На ноги ніби хтось гирі почепив. Маска до болю здавлювала лице. Почало тягнути на дно. Ледве вибрався на поверхню. Подався просто у Федерацію підводного спорту України. Іду на дно, без преамбул кажу голові Федерації т. Козаку. І ми йшли, відповів т. Козак, побачивши моє підводно-спортивне причандалля. А коли ласти і маски виробництва Київського заводу «Червоний гумовик» викинули на смітник, то почалося щасливе плавання. Піду, думаю, на завод. Спитаю, для кого вони випускають оте знаряддя, якого ніхто не хоче. Рятуйте, йду на дно, кажу тривожно, у ваших ластах і в масці. А ми випливаємо на поверхню. На цих ластах і на цих масках, відповіло мені мовчазне обличчя головного інженера т. Лірнера. Вас вони на дно тягнуть, а нам план догори підтягують. Але вуста головного інженера сказали інше: Приходьте через рік. Тоді ми вам модерні, нової конструкції ласти зробимо. Перспектива дуже приваблива, але дуже далека. Тому…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"