ГУМОР І САТИРА

Перець 1968 №17 Сторінка 5

/ Перець /Журнал перець / Рік 1968 / № 17 / Сторінка № 5

Перець 1968 №17 Сторінка 5. Подорож із задоволенням, але без обіду Своєрідне тріо зловмисників склалося було у Бердичівському міжколгоспбуді. Це товарознавець Липедевський, нормувальник Жолудова та касир Корнійчук. Той не так оцінює, та не так нормує, а третя щось з грішми махлює. Сигнал про трьох зловмисників дійшов до Перця. Заступник голови Житомирського облвиконкому І. Нероденко повідомив редакцію, що факти зловживань у Бердичівському міжколгоспбуді мали місце. Касира Корнійчук А. А. з роботи знято. Липедевський і Жолудова притягнуті до матеріальної відповідальності. Автотраса весело біжить від Києва до Львова, відкриваючи поглядові мандрівника незабутні краєвиди. Хочеться співати, говорити сусідові приємні речі. Хочеться навіть когось у чомусь запевнити. А потім хочеться їсти. Апетит у дорозі зростає прямо пропорціонально подоланій відстані. З цього погляду я почував себе на коні, хоч і їхав у автобусі. Проблема їжі не хвилювала мене. Навпаки уява малювала райдужні картини: розливалися молочні ріки, парували запашні борщі й супи, столи вгиналися під вагою різноманітних страв із свіжої городини, а неймовірна кількість фруктів так і просилася на десерт. Що ж, маючи в кишені такий блискучий витвір, як складені правлінням Укоопспілки «Вимоги, що ставляться перед підприємствами громадського харчування, розташованими на автотрасах Української РСР», можна почувати себе спокійно і впевнено. Особливо, коли до того ж знаєш, де розташовані ці підприємства. А розташовані вони в даному випадку обабіч траси на території Житомирської та Ровенської областей. Мал. В. ГЛИВЕНКА Зручніше вмощуюсь у кріслі і ще раз перечитую милозвучні рядки близьких і зрозумілих моєму шлункові «Вимог»; «На трасах встановити барвисті рекламні щити... Під’їзди до підприємств упорядкувати... У вестибюлях чайних організувати продаж сувенірів, газет і журналів... Зал повинен бути світлим, затишним... Мати холодні напої... Перевіряти наявність страв згідно з меню... Ввічливість, швидкість... Подякувати клієнтові за відвідання...» Правда, барвистих рекламних щитів і впорядкованих під’їздів я щось не бачив, але на почат ку своєї подорожі не надав цьому акту особ- ливого значення. Твердо переконаний у тому, що завдяки турботам Укоопспілки найбільш витончений гурман повністю задовольнить свої запити, на першій же зупинці в селі Ставищі Коростишівського району мчу до чайної. Виявляється, вона зачинена. Невеличкий двомісячний ремонт. Поруч милує око модерна споруда з приємною в спеку назвою «Холодок». Але в «Холодку» і зустрічають прохолодно. Крім шматка почорнілої ковбаси та пожовклого сала і обов’язкових рибних консервів, вас нічим не почастують. Швидше в автобус! Далі, до затишних залів і смачних страв? Наступна зупинка Кочерів Радомишльського району. Чайна «Супутник». У буфеті відвідувача вражає місцевий сувенір стара потріскана редиска. А в залі відсутність страв, записаних у меню. Немає навіть хліба. Замість нього пропонують черстві пиріжки з м’ясом, яке потім виявляється сиром. Сьорбнувши рідини під назвою «щі», відвідувач починає нервувати. Але заспокоюється, пригадавши мудрий вислів: дурниці вареники й варениці, інша справа борщ хоч поганий, так до біса. У Коростишеві поїсти взагалі не вдається: за півтори години до закінчення роботи в чайній № 2 навіть Шерлок Холмс не виявив би слідів гарячих страв. Хіба що горілку. З цього моменту вже не шукаєш очима барвистих щитів. Бог з ними, з тими щитами! Тут би хоч якось протриматися. Тьмяніє створена уявою яскрава картина з молочними ріками і овочево-фруктовими берегами. З настроєм швидше…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"