ГУМОР І САТИРА

Перець 1968 №12 Сторінка 13

/ Перець /Журнал перець / Рік 1968 / № 12 / Сторінка № 13

Перець 1968 №12 Сторінка 13. Мені випала висока честь редактор доручив узяти інтерв’ю у відомого поліглота, професора мовознавства Филимона Петровича Абетки. Коли я завітав до нього, він саме одягався. Професор квапився (аби його ніхто не випередив) до друкарні Академії Наук, щоб здати до набору солідний науковий фоліант. Ця вагома наукова праця (загальна вага її становить 4 кг 325,7 гр) лежала на широчезному, як танцювальний майданчик, письмовому столі вченого. Але хоч як він поспішав, все ж люб’язно приділив мені кілька дорогоцінних хвилин. Професоре, демонструючи певну ерудицію, сказав я, що це у вас, новий коротенький вступ до загального мовознавства? Мій юний друже, з гідністю відповів професор Ф. П. Абетка, це праця усього мого життя. Над цим скромним твором «До питання нерозв’язаних питань вимерлих мов і питань їхнього дешифрування» я просидів, як у казці, рівно тридцять літ і три роки. Скажу не криючись, що у цій епохальній праці я розшифрував геть усі письмена, ключ до яких було втрачено ще у добу варварства, а то й раніше. Правда? з професійною майстерністю удав я глибоку зацікавленість. Авжеж, пояснив поліглот на ста тридцяти двох мовах одразу, причому три з них були явно мертві, бо я ледве второпав. Мій юний друже, ви не повірите, але мені повезло розв’язати кожен вузлик хитромудрого клубка нитяної грамоти народу майя... Чудово! захоплено вигукнув я, непомітно для самого себе переходячи на шумерійську мову. Прочитав загадкові написи на черепках етрусків... Іт из гуд! Розкрив лінгвістичні таємниці кохау ронго-ронго, письменності острова святих ідолів Рапа-Нуї... О-ля-ля! Розшифрував кулінарні рецепти тубільців з островів Фіджі по їхніх унікальних намистах з кутніх зубів... Неймовірно! жахнувся я на маловідомому гімалайському діалекті бракуї. Професор запалився. Письменство народжувалося на земній кулі у найдивовижніших розмаїтостях. довірливо мовив він чистісінькою українською мовою. Візьмемо відоме: до хати полінезійського людо- жера Ра Ундре-Ундре вела низка з восьмисот сорока двох черепів. А що це таке? Суттєво, це своєрідна автобіографія тропічного гурмана. Значить, вже немає таємниць? спитав я на маловивченій мові дельфінів. На жаль, відповів професор на зовсім невідомому науці діалекті снігових людей. Ех, піду, нарешті, на пенсію... Але на пенсію професор Ф. П. Абетка не пішов, так само, як не дійшов і до друкарні АН. Наступного дня мені випала висока честь редактор доручив з’ясувати, що сталося з професором і з його геніальною працею. Чи знаєте ви, схвильовано сказав редактор типовою газетною мовою, що саме вчора було успішно завершено «Місячник безпеки руху»? Але подекуди ще траплялися прикрі поодинокі недоліки... В моїй уяві одразу постав прикрий поодинокий недолік велетенський «краз» скрушує ребра нещасного професора, вітер жене вулицею осиротілі сторінки унікальної праці, які дбайливо підбирають піонери, щоб здати в утильсировину... Я прожогом кинувся до квартири Ф П. Абетки. Корифей мовознавства був живий і здоровий. Він захоплено поринув у роботу за своїм письмовим столом, подібним до танцювального майданчика. Але хоч як був завантажений науковими думками, все ж люб’язно приділив мені кілька дорогоцінних хвилин. Професоре, запитав я, з фаховою майстерністю удаючи глибоке занепокоєння, що трапилося з лінгвістичними таємницями і нині невимовними загадками вимерлих мов? Нічого, мій юний друже, нічого! бадьоро відповів Абетка на хінді з ледь відчутною домішкою суахілі. Я знайшов нове невичерпне джерело для досліджень! Чудово! вигукнув я, непомітно для самого себе переходячи на арамейську мову. Я тридцять літ і рівно три роки просидів у кабінеті і навіть не відав про таке наукове багатство! І що мене вразило міськвиконком дбає про розвиток науки: по найкращих будинках порозвішували прекрасні нововиявлені слова, щоб кожен міг спробувати цей мовний горішок на зуб... Професор розчулився, на його очах блищали сльози. Іт из гуд! мало не пустив сльозу і я Праця мого життя буде недовершеною. як що я їх не дешифрую. . А я вже спостеріг деяку закономірність: здебільшого ці мовні знахідки починаються на «укроп» або…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"