Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1968 №09 Сторінка 4

Журнал Перець 1968 №09 Сторінка 4. н а 1. ...ПОДІЛЛЯ КРАЙ Так співав гуцул. Гей, що мі там Поділля-край. Мовляв, мені полонина Поділля. А Поділля таки край. Не одна полонина помістилася б на його території. Сама Хмельниччина чого варта. В минулому році таку високу ноту по врожайності зернових взяла, що жодна область не змогла до неї дотягнутися. По цукровому буряку на друге місце по Україні вискочила. А садів? Садів скільки на Хмельниччині! Вся область потопає у їхньому буйноцвітті. А яблук... Про яблука окремо. 2. ЕХ, ЯБЛУЧКО, КУДИ ТИ КОТИШСЯ?.. Маємо на увазі яблучко Хмельницьке. Оте, що на Хмельницькому ринкові коштує по одному карбованцю кілограм. Оте, що в народі називається теребух. Бо воно і манюсіньке, і поганюсіньке, і парши-веньке. Бо його дійсно теребити треба. То ж куди котиться це яблучко? До свиней. Це восени. Це після того, як воно прокотило півобласті на машині у пошуках пункту прийому. Взимку воно не котиться нікуди. Бо його нема. Його не було де зберегти. Овочесховищ в колгоспах нема. Сховища є у перекупок. У перекупок на все є сховище. І отой теребух котиться взимку на базар. І закочують за нього ціну, як дідько за маму... В обласному управлінні кажуть: «Ми дали команду сади тримати під чистим паром. А голова колгоспу ім. Куйбишева Хмельницького району Г. Є. Шепетун такої команди не чув. І в свою чергу каже: «Нам планують у міжряддях посіви. 1 на цей рік запланували». Отак одні командують, а другі не чують. Або чують, та своє роблять. Отак голови колгоспів благають: «Давайте нам, куди збути яблука, і ми вас ними засиплемо». А керівні обласні організації їх не чують. Або чують тільки одним вухом. Забезпечують продаж тільки якоїсь долі врожаю. А решта котиться до свиней. Тому голови колгоспів кажуть: «На чорта лисого нам витрачати працю на те яблуко? Потім возитися з ним, як дідько з тарахкальцем, і свиням викинути. Так хоч тільки тої витрати буде, що земля пустує. Та й у міжряддях щось посіємо...» Таке замкнуте коло. 5. ГЕЙ, НУТЕ, ХЛОПЦІ, СЛАВНІ МОЛОДЦІ Сказати, що у Хмельницькому ніхто не намагався розімкнути те коло, було б гріхом великим. Сказати, що ніхто з Хмельницьких керівників не стукнув пальцем об палець, щоб становище садівництва в області виправити, було б нечесно. Стукали пальцем об палець. Плескали в долоні. На нарадах. На засіданні облвиконкому, коли приймали постанову «Про стан садівництва в колгоспах і радгоспах області». І начальник обласного управління сільського господарства області Й. Й. Сирваровський плескав, і його заступник по рослинництву Г. І. Войсіщук, і заступник голови Хмельницького облвиконкому В. П. Куценко. Але від того плескання яблука не родяться. Від нього не народився в області додатково ні один овочепереробний пункт. Не розрісся жодний плодоконсервний завод. Не народилася чітка система То для чого ж тоді сади садити? Хіба для…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"