Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1969 №03 Сторінка 4

Журнал Перець 1969 №03 Сторінка 4. Жив старий зі своєю старою і з дітьми та онуками у гарному місті Луцьку, в будинку, що стояв на ма льовничому горбочку.. Відчуваєте? Як у казці. І справді, те, що відбувалося, схоже на казку (з жахами). Та відбувалося воно все-таки не в казці, а в реальній дійсності. Отож сім’я вісімдесятирічного Пилипа Адамо-вича Палюха спокійно жила собі на вулиці Гав-рилюка, в окремому будинку, що стояв на горі. А попід горою вирішили збудувати машинно-лічильну станцію обласного статистичного управління. За своє довге життя Пилип Адамович не мав жодних конфліктів з кібернетикою. Тому звістку про будівництво машинно-лічильної сприйняв ДОСИТЬ спокійно: треба нехай будують. Будівельники навезли необхідної техніки, необхідна техніка почала підривати гору, ладнати будівельний майданчик. І з таким завзяттям рили й ладнали, що одного весняного ранку, вийшовши з хати, П А Палюх з’ясував, що його будинок опинився на краю провалля Стояти на краю провалля дуже полюбляють альпіністи. Та й вони постоять-постоять, потішаться навколишніми краєвидами і власною сміливістю, а потім таки спускаються додолу. А коли над проваллям жити і вдень, і вночі, місяцями та роками, то така перспектива може привабити хіба що аж дуже великого любителя гострих відчуттів. А Пилип Адамович і всі його домочадці якраз не були аж дуже великими любителями гострих відчуттів Тому нове становище викликало в них душевне сум’яття й тривогу. Побіг старий з тією тривогою до будівельників: Люди добрі, що ви робите?! Підуть дощі, розмиє грунт і мій будинок сторчма провадиться. Я ночами через те спати не можу. А будівельники на те: Спіть, дідусю, спокійно! Дивіться гар ні сни! Ми, кажуть, тут таку бетоновану стінку вимуруємо, що ніяк та гора не поповзе. Це СТІНКА І СТІНА вам і в нашому будівельному тресті підтвердять. Пішов старий у трест, а тодішній головний інженер тов. Дешко пояснив, що відносно стінки має дати вказівку виконком міськради Пішов старий до заступника голови виконкому тов. Ар-теменка, а той каже, що питання про стінку (во но вже на той час питанням стало), можна розв’язати лише на нараді, а нараду можна провести, коли буде голова виконкому, а. поскільки зараз голова відсутній, то нема як провести нараду, на якій можна було б поставши питання, а без цього неможливо будувати стінку Усе зрозумівши, дідусь за якийсь час почим чикував до голови виконкому, але з півдороги його переправили до головного архітектора Той уважно вислухав і розтлумачив, що поставити стінку це все одно, що раз плюнути, для цього потрібні лише гроші Але ІІО( КІЛЬКИ і рошей нема, то, на жаль, раз плюнути не можна Не витримав тоді П А Палюх і описав свої пригоди й ходіння в листі до редакції газети «Радянська Волинь», а редакція послала того листа голові виконкому Луцької міської Ради депутатів трудящих товаришу Фуріву Івану Івановичу. Скаргу слід розглядати не більше місяця. І І. Фурів строку не порушив Рівно за місяць надіслав до редакції грунтовну відповідь. У ній було сказано, що відсутність стінки «може привести до обвалу будинку, в якому проживає гр. Палюх П А. Виконком міськради зажадав від облетат-управління і волинського філіалу «Діпромісто»…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"