Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1969 №02 Сторінка 9

Перець 1969 №02 Сторінка 9. Мал. А АРУТЮНЯНЦА Тато сам попросив, щоб я йому показав, яка користь від занять боксом... Зачувши гуркіт, малий Сер-гійко блискавкою вилетів на балкон і зарепетував урочисто: Копач їде! Копач їде!.. У сусідніх квартирах дітвора теж почула новину і закричала на всі лади: Копачі Копачі Справді, вулицею, біля нашого дому, брязкаючи гусеницями, важко сунув копач потужний екскаватор. Недаремно галасувала непосидюща дітвора: там, де ця машина з'являється, починають рити землю, простягаються рови, виростають кучугури землі. А що є кращого для малечі, ніж копирсатися в цих кучугурах? Тож і раділи навперебій: Копач їде!.. Баба Наталка, почувши гомін і побачивши копача, притьмом помчала вниз знімати розвішану білизну. Почне рити, знову, як і минулого разу, запилить їй всі сорочки. На нижніх поверхах спішно зачиняли вікна, двері балконів, навіть кватирки. Що, знову копатимуть? перегукувалися сусіди. А бачте!. О-хо-хо... Наш дім стоїть п’ятий рік. Він гарний, як лялечка. Доріжки асфальтовані, клумби обкладені цеглинками, а на клумбах мальви цвітуть. Як тільки ми вселилися, то заходилися дерева садити. І черешень, і яблунь, і горіхів, і горобини, і липи, і плакучих верб з тендітними кісками всього навтикали. Й деревця розкішно розбрунькувалися. Пенсіоне- ри лавочки помайстрували. Посідають увечері та й тішаться, мов діти, розмовами про те, як дерева виростуть і зацвітуть, і наллються плодами, і розів'ються зеленими і тінистими шатрами... Та вже наступної весни з'явився могутній копач. Клумби потовк, дерева вирвав з корінням. Лавочки, правда, встиг один спритний дідок прийняти. Газ, сказали нам, до вас у балонах завозили, а тепер проведемо труби в кожну квартиру... Хоч і не розуміли ми, чому ці труби не можна було запланувати й провести тоді, коли дім будувався, та мовчимо. Хай уже й так. Та ось газовики все змонтували, заварили, зачистили, рови загорнули, асфальт поклали... Ту-ту І приїхав трохи менший копач. Радіо, кажуть, вам проведемо... Гаразд, давайте і радіо. Краще пізно, як ніколи. Знову радисти монтували, варили, загортали. А не встиг після них асфальт прохолонути, як: - Ту... Тут ми вже за голови схопилися. Бо ще телефоністи свій кабель тягнули, а електрики один міняли на другий; водопровідники рили для себе, сантехніки для себе; опалення підводили то з одного, то з іншого боку, а цього літа двометрової глибини траншею вирили вже з третього боку ------- прямо біля порога. Уже такі кучугури насипали, що…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"