Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1969 №08 Сторінка 3

Перець 1969 №08 Сторінка 3. Боявшися вовка в лісі не бувать У мене було принаймні дві причини не зважати на цю народну пересторогу. По-перше, мав редакційне завдання поїхати в ліс, а коли маєш редакційне завдання, то думаєш не про вовків. По друге, я ніколи в житті не зустрічався віч на віч з живим вовком і тому просто поняття не мав, чи боюся я вовків, чи ні. Директор Славського лісгоспзагу Микола Дмит рович Вітвицький, який присвятив лісові понад двадцять років життя і може з захопленням розповідати про ліс зранку до вечора, знайомив мене з влаштованим у Будинку лісової пропаганди музеєм місцевої фауни, де можна побачити чучела ведмедя, оленя, дикого кабана, рисі, лисиці та іншої звірини, що розгулює по тутешніх лісах. Коли зайшла помовка про вовка, між іншим зауважив: Нині не стільки вовків треба боятися, скільки за вовків Аби їх до кінця не винищили. Далі пояснив Вовки, хоч вони й відомі капосники, не тільки, виявляється, шкоди завдають, а й певну користь приносять: поїдають хвору дичину, а тим самим (нехай по-своєму, по вовчому) з лісовими епідеміями борються Недарма їм, вовкам, почесне звання присвоїли санітар лісу. Пізніше я розмовляв з Людмилою Хр уль, помічником лісничого у Рожанці Моторна, енергійна, палко закохана в усе, що росте й живе в лісі, вона категорично відрубала: Не такий вовк страшний, як браконьєр. Не може вона забути, як ото не так давно мисливські пси загнали оленицю в річку. Самі браконьєри, уздрівши Людмилу Олексіївну, не наважились вийти з лісу. Мабуть, з годину відганяла вона розпалених псів і, лише переконавшись, що олениця благополучно втекла, Людмила Хруль пішла у своїх справах Та, на жаль, отак рятувати вдається не завжди. Просто диво бере: скільки не пишуть про бра коиьєрів, скільки не читають їм моралі, а вони все ж не зникають. А ще більш дивно: які, бува, серед них поважні люди трапляються От у м. Сколе громадянин Іванютенко, либонь, користується повагою. Інакше чей же не призначили б його автоколоною керувати. А він взяв та й убив ні в чому не винного оленя. Спіймали Іванютенка на гарячому, оштрафували на триста карбованців, у райгазеті покритикували. А все ж з браконьєрами м’якенько обходимося, каже Людмила Олексіївна Дичини в наших лісах зараз побільшало, та коли не притиснемо суворіше браконьєрів, то згодом живого звіра можна буде зустріти хіба що в зоопарку чи в цирку. Подібне висловлювали й інші лісники їх суворість можна зрозуміти: вони ж бо дуже багато роблять, аби дичину зберегти Пригадую, пізньої осені йшли ми по лісу з Федором Степановичем Гірчаком, лісником із Сможе Враження таке, що з кожним буком, з кожною смерічкою, що на його ділянці, він на «ти». Вийшли ми на невеличку галявину, а там картопля посаджена. Хто ж то тут так гарно газдує, що до цієї йори картоплі не вибрав? питаю А це, каже Федір Степанович, наша картопля. Ми саджали Знітившись, мовчу. Так то ж не для себе, а для дичини. Спеціально залишили бульбу не викопаною прийде взимку кабан сам вириє і попоїсть А в інших місцях лісники сіно в копичках складають, аби не голодували взимку дикі тварини. Централізоване постачання тут, як бачите, на висоті Чого не можу, на жаль, сказати про централізоване постачання необхідними товарами самих працівників лісу. Це я до того, що якраз був свідком, як у лісгоспзаг з ВРП надійшла радісна звістка: виділено 50 пар кирзових чобіт І бачив, як через ту радість сушили собі голови керівники, не знаючи, як його розподілити ці чоботи між сьома лісництвами, працівниками гаража й складу Потреба принаймні в десять раз більша Можливо, постачальники не уточнили, що в лісах, де проводять цілі дні лісничі, лісники, лісоруби, поки що нема ні тротуарів, ні асфальтових доріг Але то факт. Зате шеф-кухар котлопункту в Сможе Яросла ва Йосипівна Височанська зустріла мене повідомленням: А у нас, знаєте, новина: з учорашнього дня почали для комплексної бригади вивозити прямо в ліс безплатні обіди. Незабаром так постачатимуть працівників лісу ще в трьох лісництвах. Лісгоспзаг виділив для цього сім тисяч карбованців. За рахунок економії по собівартості продукції…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"