Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1969 №10 Сторінка 13

(Народні усмішки)
/ Перець /Журнал перець / Рік 1969 / № 10 / Сторінка № 13
Перець 1969 №10 Сторінка 13 - Народні усмішки. ВЕСНА СВОЄ БЕРЕ ЄЄМІШМН ДОСАДИВ Упіймав сторож на полі злодія, що підкрадався до купи пшениці. Ага, попався, тепер я тобі дам пшениці! Ходімо зі мною до сільради. Чекайте, сказав злодій, ми підемо, а хто ж тут залишиться? Я хотів лише мішок набрати, а інші злодії можуть і всю пшеницю вкрасти. Твоя правда. Ну, то я вистрелю з рушниці, хай на сполох люди збігаються. І цього не треба робити, ще жінка подумає, що вас убили. Ну, то я закричу, мо’ хто в полі почує. А люди скажуть, що то за сторож, який злодія боїться. От ти, досада... Ну так іди під три чорти, щоб і духу твого тут не було. Мал А. АРУТЮНЯНЦА А мені більше подобається ота смаглява.,. Повідомив Г. КУЧЕРЕНКО з м. Борисполя Київської області. ПОЧЕРК Парубок пише вітальну знає, як написати адресу, на каже: телеграму, але не Ввічлива телеграфіст- Дайте мені, будь ласка, бланк, я за вас напишу. О, ні, дякую моя наречена відразу пізнала б, що то не мій почерк. Просять п'яного: «Перестань, Іване, кукурікати, бо все одно не світає». Чиє ото хлоп'я так швидко бігає? Та Олександра, шофера. А-а... Тоді ясно. Повідомив М КАПУСТА з м. Донецька. «ДО ВЕСІЛЛЯ НЕ ТРИВОЖТЕ!» Синку, пора тобі вже на роботу десь влаштуватися, сказала мати. До весілля, мамо, не тривожте. А коли ж те весілля буде? Я ж вам ще вчора казав, що женитися не думаю. Повідомив С. Д. ТРОХИМЧУК з с. Гали Н. Волинського району на Житомирщині ДОБРА ПОРАДА Одна кума бідкалась іншій: Коли б ви знали, кумо, як у мене поперек болить життя не миле. А ви сходіть до знахаря, відповідає та. Мій старий теж отак мучився, та як побував у того доброго чоловіка, мов рукою зняло. Три дні не боліло, а на четвертий упокоївся, царство йому небесне Повідомив Г. ІВАНИЦЬКИЙ з с. Долинського Сосницького району Чернігівської області. Була в кіно? Була. Картина така важка я так насміялася.., Здоровенькі були! Е, були колись здоровенькі, а тепер з ціпочком ходимо. Відклавши вбік прочитану книгу, жінка сказала: «Та це ж суцільна ле-бетристика, а не роман!» Бабуся була в гостях. Зібралася йти додому. Де мої рукавиці? А де ви їх, бабусю, клали? У нас у хаті самообслужування. Купили фарфорового баранця, поставили на стіл. Барана купили? здивувався гість. Навіщо? Він же втілення глупоти! Я сьогодні знайшов себе. В чому? Не в чому, а де. Я знайшов себе під столом у ресторані. «У вашій особі, товариші, ми вітаємо дорогого…
 Народні усмішки

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"