ГУМОР І САТИРА

Перець 1969 №20 Сторінка 7

(Іронізми)

/ Перець /Журнал перець / Рік 1969 / № 20 / Сторінка № 7

Перець 1969 №20 Сторінка 7 - Іронізми. Мал. В ГЛИВЕНКА «ДИКУН» МРІЄ СТАТИ людиною... Ми вам, пане Керенський, за 52 роки, мабуть, вже остогидли своїми запитаннями. Павло КЛЮЧИНА Як Миша була Левом (За мотивами вірменського гумору) Мова йде не про печерного жителя члена первісної общини і не про снігову людину. Мова про члена первинної профспілкової організації, нашого симпатичного сучасника, котрому все якось не щастить дістати путівку в будинок відпочинку кудись до моря. Але він метикований, наш сучасник Підрахував на дозвіллі, що така путівка належить йому приблизно один раз на кілька років, свиснув легенько з подиву і, прихопивши дружину з дітьми, самотужки подався до морських берегів Не встиг навіть подумати про можливі наслідки своєї подорожі. І даремно Бо йому, що бачив морські хвилі лише на картині Айвазовського «Дев'ятий вал», море відразу б’є в голову, затуманює мозок. Від гарячого південного сонця він шаленіє і швидко почина дичавіти. Перетворюється в «дикуна», словом. Ми цього року досліджували життя «дикунів» на чорноморському узбережжі. Є окремі спостереження. Дозвольте поділитись. «Дикуни» це багатотисячне теплолюбне кочове плем'я, яке на берегах Чорного моря з’являється весною і з настанням осені безслідно зникає Живуть вони у наметах, у власних машинах, під машинами, під чужими тинами, на узбіччях доріг і, здається, навіть на деревах. (Та частина племені, що веде більш осідлий спосіб життя, платить по карбованцю за ліжко на добу, живе общинами по 10 15 сімей на одній дачі, вміє добувати вогонь і користуватися керогазом нами віднесена умовно до категорії «напівдикунів» і тут розглядатися не буде). їдять «дикуни» майже все Особливо полюбляють шашлики Свіжої риби не вживають. У всякому разі, нам не доводилось бачити, щоб хтось із них їв, скажімо, свіжу камбалу чи кефаль. Камбали та кефалі, яку колись моряк Костя возив до Одеси цілими шаландами, до речі, ми також не бачили Чи то моряк кудись подівся, чи риба зникла. Ще не з’ясовано А найбільше «дикуни» люблять з ранку до вечора стояти в черзі Помічено, що це пов'язано з необ хідністю добувати їжу. Можливо, через те «дикуни» так охоче й селяться біля ресторанів, навколо їда день, серед базарів та поблизу інших харчових закладів. В черзі «дикун» і загоряє. За яких-небудь два-три тижні він встигає вкритись характерним бла городно-коричневим морським загаром Останні десять днів своєї відпустки «дикун» мліє в черзі за квитком на літак, нишком кленучи ту годину, коли в нього виникла ідея їхати до моря Вкрай виснажений відпочинком, він, нарешті, од ного щасливого дня повертається додому і ще довго не може отямитись. Проте із знайомими, що відпочивали на якійсь там Щесні чи Ворсклі, тримається зверхньо. Ех, ви! говорить він їм поблажливо. Не паєте, яка це краса, як це здорово! Знайомі вірять, що «здорово». І наступного літа, чого доброго, дружною ордою посунуть на південь - множити ряди «дикунів». * * * Але настав час сказати, за що боремось. Висловить, так би мовити, основну ідею. Не будемо зволікати більше: ми за олюднення «дикунів». За те, щоб у них був дах над головою, свіжа постіль і тричі иа день гаряча страва. Без черги Передумови для цього ніби є. Є найголовніше узбережжя на Чорному морі, що від Вилкова до Скадовська простягнулося на 500 км. Це 320 км першокласних пляжів курортний район, що підпорядкований територіально-курортному управлінню Одеської ради профспілок І ось цього рідкісного куточка землі майже не торкнулась примхлива рука цивілізації А пора б Це добре розуміють в Одеському облвиконкомі: замовили їли всього району проекти будівництва 26 оздоровчих комплексів на 1.5 м.тн чоловік, накресливши, таким чином, прекрасне майбутнє узбережжя Але нехай «дикуни» не поспішають продавати свої рюкзаки і намети. Єсть тут одна причина. Нікому в свіїі поки що не відомо, хто, коли, за які кошти та на якій будівельній базі буде перетворювати ті проекти в життя Рівняння з чотирма невідомими Настільки невідомими, що навіть нема кого покритикувати за бездіяльність, бюрократизм і тяганину. Бо тяганини, як такої, теж нема Вірніше, вона лише починається Одеський облвиконком хоче (і вірно робить!), щоб за організацію цієї справи взялась Одеська обласна рада профспілок а облрада, навпаки,…

Іронізми

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"