ГУМОР І САТИРА

Перець 1969 №20 Сторінка 5

/ Перець /Журнал перець / Рік 1969 / № 20 / Сторінка № 5

Перець 1969 №20 Сторінка 5. ЗАВЖДИ В ЛАВАХ БОРЦІВ (До 20-річчя від див смерті Ярослава ГАЛАНА Минуло двадцять років від дня трагічної загибелі одного з видат* них українських письменників, члена редакційної колегії журналу «Перець» Ярослава Галана. Останній раз ми бачили талановитого сатирика в липні 1949 року. Ярослав Галан привіз для нашого журналу свій новий памфлет «Плюю на папу». Нещадна, полум'яна сатира Ярослава Галана завжди викликала, як казав Остап Вишня, скрегіт зубовний і лють скажену в таборі бандерівців і реакційних церковників, але ніхто з нас тоді й подумати не міг, що цей памфлет стане лебединою піснею сатирика, комуніста, бійця. Памфлет був надрукований у вересневому номері «Перця», а через місяць ми його поховали. Бандерівські мокрушники по-звірячому вбили Ярослава Галана у Львові 24 жовтня 1949 року. Не стало друга й товариша по зброї. Але томи його партійних творів, його крицеве слово назавжди лишається в лавах борців за наше прийдешня, за комунізм. ІІЛЮЮ ма папу! 13 липня 1949 року сталася в моєму житті знаменна подія: папа Пій XII відлучив мене від церкви. Відлучив, як відлучають телятко від корови. Без попередження. Нікуди правди діти, конфлікт між нами почався досить давно, приблизно сорок років тому, коли нинішній Пій XII був молодим попиком Пачеллі, а на святому престолі сидів Пій X. Кожної неділі учитель проводив нас парами у церкву монашого ордену василіян, де повчав нас з амвона наш викладач закону божого. Василіянин закликав любити фабуристого * цісаря Франца Йосифа І і ненавидіти «москалів», яких, мовляв, треба до ноги вирізати. При цьому він вимахував кулаками й звивався таким в'юном, що, здавалося, він ось-ось вискочить з петель. Ми з острахом подавались назад. Проте, замість бити «москалів», панотець волів бити нас, школярів. Бив намоченою в солі різкою. Бив за «Отче наш», бив за «Вірую». У нього був навіть свій прейскурант: за одно пропущене слово в 50-му псалмі належало 5 ударів, в «Богородиці» 10 та більше ударів, в залежності від настрою «отця катехіта». В особливо важливих випадках панотець вдавався до інквізиторських засобів. Після грунтовної хлости він садовив малолітнього грішника у таз, наповнений холодною, як лід, водою. Мені довгий час вдавалося уникати караючої десниці василіянина. Я вивчив назубок молитви, а десять заповідей я міг назвати й уві сні. Незважаючи на те, прийшла й моя черга. Якось раз панотець спитав мене: Чому святого отця називаємо Пієм? Простодушна відповідь гласила: Бо святий отець любить випити. Я й не стямився, як мій живіт опинився на мо-нашому коліні, а священна різка викарбовувала на моєму тілі 10 заповідей. Господь не наділив мене смиренням, і, мабуть, тому, повернувшись додому, я вже з порога сказав матері: Плюю на папуі Крім матері, ніхто цього не чув, але, видно, все-відаючий бог доніс своєму римському намісникові, бо відтоді греко-католицька церква розпочала проти мене холодну війну. І не тільки проти мене. Згодом я переконався, що таких грішників було чимало. До них насамперед належали гімназисти, які брали участь у вшануванні пам'яті Івана Франка. Для них учитель божого закону придумав спеціальну кару: в найжорстокішу спеку він садовив їх проти сонця. На протести відповідав: Пихатого. АгаІ На концерті в честь Франка ви декламували: «Ми прагнемо до сонцяі» От вам і сонце. Погрійтесь!.. Тоді ми хором заявляли, що кидаємо унію й приймаємо православ'я. Учитель закону божого блід, хапався за серце й лягав на підлогу в позі уніатського мученика Йосафата Кунцевича. За відсутністю поблизу річки учні виносили ревнителя католицької віри в коридор, і, таким чином, клас повертався до нормального життя. Така невимушена поведінка з служителем католицької церкви не могла подобатися палі римському. Та поки що Ватікан мовчав, у пастиря пастирів були важливіші справи. Одного ранку перемишльський епіскоп Коциловський дістав з Рима листа. Який був зміст листа, ніхто в місті не знав, але на другий день епіскоп зібрав богословів і розповів їм сенсаційну історію: уві сні…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"