Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1969 №01 Сторінка 3

Журнал Перець 1969 №01 Сторінка 3. Якось у магазині господарчих товарів натрапив я на гібрид ложки і відкривачки залізних пробок. Запитав у продавщиці: Що воно за диво таке? Спеціальний ніж для різання сиру, ввічливо пояснила вона і глянула на мене, як на невігласа. Ризикнув купив. 1 не пошкодував. У гастрономі, можу вас запевнити, навіть по знайомству не наріжуть вам сиру так тонко, як го зроблю тепер я своїм спеціальним ножем. Згодом уже спеціально завітав у той магазин і почав уважно розглядати полиці. Виявляється, за той час, що я покинув студентський гуртожиток і одружився, а відтак дещо відірвався від прогресивного методу самообслуговування, людство не дрімало. Воно винайшло безліч цікавих дрібниць, дуже зручних і потрібних у домашньому господарстві й побуті. Існує, виявляється, спеціальний ніж для різання цитрин, а ось другий, дещо схожий на нього, має зовсім інше призначення: ним дуже легко чистити рибу. І ще, і ще... Кинувся до знайомих жінок і загукав: Чи знаєте, де ваше щастя?! Чому проходите мимо?! А вони, наче змовились, очі великі поробили і плечима знизали: про ті чудові витвори, з’ясувалося, анічогісінько не відають. А звідки, справді, їм знати? Ні в магазині, ні біля нього не знайшов я жодного стенду чи якогось проспекту, який рекламував би ці прекрасні речі. Продавщиця, до якої я звернувся, пояснила все дуже просто: - Навіщо рекламувати?! Кому потрібно запитає, ми розповімо... Полинув думками у порівняно недавнє минуле. Пригадав величезні щити на стінах, на яких намальовані рожевощокі хлопчики і манекеноподібні білозубі дяді енергійно закликали: «їжте морозиво!», «Пийте соки!», «Куріть сигарети!». Такі реклами було справедливо розкритиковано за настирливий примітивізм. І критика подіяла; гігантські щити майже зникли. З вітрини чернівецького магазину рожевощокий хлопчик закликає, наприклад: «Економте час! Швидко! Зручно! Купуйте концентрати'» «Швидко... зручно...» Повіяло чимось знайомим. Ага, це ж реклама Аерофлоту! Мусить же бути якась різниця між літаком і харчовим концентратом! Але яка саме? Цього рожевощокий хлопчина не роз'яснює. У Луцьке читаю повідомлення: Шановні луча ни! З 20 по ЗО цього місяця Луцький універмаг проводить виставку-продаж телевізорів і радіол. Ласкаво просимо відвідати наш маї а шп!» Воно, звісна річ, коли просять, го чемна людина може й завітати. Та перед іим їй хотілося б знати, чим саме там порадують.-' Які нові марки телевізорів і радіол гам будуть вис і ав.ієни Львівський універмаг своїм плака ніким іаїк-н няє: «Штапельні тканини добрі для б її,-якого вікх іі сезону» ХніОрІІ ПІЗНО твору, либонь, бЧ.'ІП переконані, то прочитавши йоіо широкі маси відразу кинуться кспуваїи саме ці іканини А маси чомусь не кинх.іися. Бо вони попередньо хотіли б дізнатися, які саме переваги мають штапельні тканини перед сатином або, скажімо, ситцем. Словом, рожевощокі хлопчики і білозубі дяді, хоч і перекочували з гігантських щитів на маленькі плакатики, властивого їм примітивізму не позбулися. Директори магазинів пояснюють: ми, мовляв, рекламою не займаємось, для нього існує спеціальна організація. Справді, існує. У Тернополі, наприклад, є спеціальний виробничо-рекламний комбінат. Та займається він переважно декоративним оформленням вітрин, виробляє вивіски. А з рекламою як же? Директор комбінату важко зітхає: «Рекламувати не маємо як. Торговельні організації відмовляються платити. Чому? Бо вже переказали гроші у Київ, до централізованого фонду «Укрторгрек-лами». З Києва присилають рекламні буклети і магнітофонні плівки для трансляції по радіо. Тільки магазини просять ті буклети сховати подалі, аби, не дай боже, покупцям на очі не потрапили. І по радіо також просять не робити передач. Сноч.згкх не ми «"Загнути. чому магазини від-мовляюи.ся від іих яскравих, модерно розмальованих брошхр поетичною назвою «В промені реклами- Лише перегорнувши кілька буклетів, цчцо ІІІОрО II,ІВ Ді ншоїо протокольною скоромовкою…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"