Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1970 №11 Сторінка 3

Журнал Перець 1970 №11 Сторінка 3. Виводьте плями! Літа, товариші! Літо! Сонце сяє, мача його щойно хімічно почистили. І тан ретельно, що, здає* ться, вже на ньому не зосталося жодної плямочки. Хімія, вона, кажуть, тепер всемогутня. А отім... А втім, погляньте на цю дівчину в міні-сунмі, що дріботить вулицею районного центру Чернігівка Запорізької області. Сукня мінімальна, а чорнильна пляма отакенна! Аж диво бере: хіба но можна позбутися цієї плями? Хіба не можна її вивести? Не можмаі чуємо заперечливий голос громадськості. В інших містах і селах будь ласка, а у нас, у Чернігівці, ніяи не вожна. Чому? Широка громадськість вважає, що краще, ніж будь-хто, на це запитання відповість керуючий Запорізьким облбудремтрестом Михайло Якович Танинлевич. Еге ж, той самий, який колись привселюдно заприсягався! «Я но я буду, коли в першому кварталі 1968 рому не здам чернігівський пункт «Хімчистки»'в експлуатацію*. Тан от, присяга присягою, а діло ділом. Якщо судити по ділах, звершених трестом на будівництві пункту хімчистки у Чернігівці, то сміливо можна зробити висновок, що Михайло Якович давно вже не Михайло Якович. А хто ж він у такому разі? може дехто спитати. Мешканці Чернігівки на це дають недвозначну відповідь. НІ, боронь боже, базі но ю вони керуючого трестом не називають. Вони тільки нагадують, що строк, визначений самим т. Таииилевичем, минув ще два роки тому, а замість хімчистки вони понм що мають саму лише норобну без вікон, без дверей і без чітко окресленої перспективи на майбутнє. Милуючись уже порослою мохом коробкою, Дехто думає, що то єдиний гріх иа совісті будівельників. І прикро помиляється. Бо недалеко від уже згаданого будівельного півфабрнмату красується другий універмаг, який поки ще має самі лише стіни. За універмагом височать стіни танете ж капі вготового приміщення побутового комбінату. Уже три роки ці заклади відкриті для всіх вітрів, горобців і курей. А коли, нарешті, їх можна буде відкрити і для людей, про це будівельними чомусь і згадувати не хочуть. Припущення, ще вони в рот веди понабирали, маловірогідне, бо саме її, води тобто, в Чернігівці немає. Питну воду сюди доставляють здалеку. Кафе «Колос*, наприклад, її завозить з Нваополтавни. А туди ЗО кілометрів... Словом, вода в Чернігівці проблема. Однак не така вже й складна, ян може здатися. Бо уже за цю проблему взялися такі енергійні люди, як працівники «Мелітопольсільбуду*. Недалеко від Чернігівки вони пробурили кілька свердловин, розшукали хорошу, дуже смачну воду і навіть почали копати траншеї, щоб цю воду по трубах підвести де споживача. І на тобі! Щось раптом у них заїло. В усякому разі, з тих 49 тисяч карбованців, що їм торік виділили, освоїли аж... 4 тисячі і нудись змилися. Тан і понині їх не видно. Почули чернігівці, ще в тему «Мелітопольсільбуді» вже н керівництво помінялося. На місце колишнього керуючого сів новий і, ян мажуть. Дуже роботящий т. Левдин. Але коли дійшло до відновлення робіт по…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"