Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1970 №19 Сторінка 11

Перець 1970 №19 Сторінка 11. ларьком № 15 ПАРЕНЬ обьявить в ьі г о в о р и предупредить, что в случае повторення.. » Бачите? Так що з цим ми боротьбу ведемо! Ну, а якщо й пропонуємо товари в накидку, то тільки з добровільної згоди. . І справді! Заходжу я в продмаг, що біля контори правління розташований, чую якийсь громадянин оцту у продавця питає. А той йому так культурненько: Ковбаски сто грамів на п’ят, десят копієчок. Місцевого виробництва... І вже, бачу, важить. Мене спо» Якось прочитав я в газеті, що десь там один чоловік виграв по лотереї... слона. Ну й намучився, бідний! Це ж тобі не якась фарфорова цяцька на піаніно, а таки справжнісінький слон, з вухами, бивнями та ще й з отакенним черевищем.. У-у-у! Для нього і хлів потрібен добрий, і кормів не настачиш. , Вже що той чоловік не робив: і відмовлявся так штрафом притисли: нам, кажуть, теж таке добро утримувати не з руки; і в звіринець сплавити пробував не беруть. Що вже він із тою звіриною все-таки вдіяв, не знаю. Може, кому із приятелів на іменини подарував... По наших лотереях слони, на щастя, не розігруються. У нас щасливий власник лотерейного квитка має цілком реальний шанс виграти швидкохідний «Москвич» або навіть велосипед «Орленок»... Хочеш катайся, хочеш грішми бери, ніхто тобі нічого. Ніяких штрафів. Тим дивніше слухати нарікання окремих несвідомих громадян на те, що лотерейні квитки їм, буває, мало не силою в кишені пхають. У магазині, кінотеатрі, кіоску, в день видачі зарплати і так далі. Ну от, наприклад, громадянин Зобков пише із Донецька: «Любий Перче, у магазині № 7 при металургійному заводі кіло гречаної крупи можна купити тільки разом із лотерейним квитком». Обурює ться, як бачите, товариш. А чого, спитати? Чи він тобі замуляє, той квиток? Кинув собі у кишеню та й прикладу. Он і у Фастові зіпсовані сирки на полицях не залежуються, і в селі Барабанівці Городнянського ходи. Це тобі не слон. А не хочеш гак і в черзі за крупою не стій, не перебивай людям. Візьмуть без тебе. Ну, а як уже мова зайшла про торгівлю, то скажу вам одверто: покупець нині зовсім нетерпимий став. Пишуть, приміром, із Тульчина, що на Вінниччині, у магазинах нашого споживчого товариства, мовляв, до двох кілограмів пшона накидають тобі півкіла сала... І гаразд роблять! А яка ж то пшоняна каша без сала? Або: «береш 2 кілограми риби по 48 коп. і до них ще бери півкіло крохмалю або киселю, а то ще й плавлений сирок, зовсім зіпсований, всунуть...» А як же ви думали? Рибкою поласувати, та й годі? А хто ж буде за сирки зіпсовані платити? По вашій же таки вині, либонь, зіпсувалися: чом раніше не брали? А ще пишуть, що до церати по 5 крб. 57 коп штука . нав’язують ще одну, по 1 крб. ЗО коп.; до кексу півкіло маргарину або 300 грамів масла; накидають…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"