Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1970 №15 Сторінка 11

(Гуморески)
Перець 1970 №15 Сторінка 11 - Гуморески. Хто такий Декамерон? МОНОЛОГ КООПЕРАТОРА Що не кажіть, а торгівля на селі непроста штука. Клопітка. Спробуй нині у нас на Сумщині продати немодні босоніжки або штани кльош. А дзуськи! Усі хочуть модно вдягатись. Такі часи! Єдина розрада для кооператорів книжкова торгівля. Це нам як насіння лузати. Воно й справді, книга товар добрячий. Для неї мода не страшна. Поклади у підсобку лежатиме роками. Але й у такому легкому ділі треба кебету мати. Бо часом надумає хто перевірити: «Ну як у вас книжкова торгівля?» То відповідь може бути тільки одна: на висоті! Я у селах буваю знаю. Он як ловко торгує книжками завідуючий Кровненським сільмагом Сумського району І. Лукаш. Цікаво, із вигадкою. Своїх земляків він привчає читати тільки на свята, завозячи книжки у магазин до 8-го березня або до Першого травня. Решту року оті... як їх... книголюби можуть переказувати прочитане одне одному. Ще краще організував торгівлю голова правління Вовнянського сільського споживчого товариства Шосткинського району О. Доля. ССТ обслуговує чотири села, і в жодне з них цього року не завозилось книжок. Той Доля і справді голова! Чого, питається, везти нові книжки, коли ще не скрізь продали старі. Воно, правда, і там є несвідомі люди. Директори шкіл, наприклад. Як здіймуть гвалт: «Ми не можемо нічого купити для преміювання учнів!» Та Доля на провокації не піддається. Не великі пани. Якщо їм так-треба, нехай їдуть по літературу у Шостку. До неї рукою подати сорок кілометрів. Звичайно, книжками торгують не тільки у промтоварних чи продо вольчих магазинах, де їх, бува, (як у Середино-Будському районі) і не побачиш за жіночими сорочками або ящиками з макаронами. Чимало на Сумщині й спеціалізованих магазинів. Ну, як не згадати добрим словом книгарню у селі Річки Білопільського району! До такого магазину, як у Річках, просто приємно зайти. Чого тут тільки немає! Є навіть куточок, де написано: «Книга кращий подарунок». І на поличці одна кулінарна книжка «Солодке печиво». Романів, правда, малувато, і дитячої літератури як кіт наплакав. Та воно й таке сказати: тих дітей тепер більше, ніж книжок. На всіх не настачишся Кому я тільки дивуюсь так це покупцям. Ото наробляться за день, то годилося б і полежати або чарку хильнути, так ні, сунуть до при лавка. З одного боку, конєшно, добре, що всі тепер грамотні. А з іншого від таких книгоїдів сама морока! Як запитають щось зненацька, не знаєш, що й відповісти. Один, пам ятаю, усе добивався: Чи не було у вас Декамерона? Ви чули Декамерона! Не знаю я ніякого Декамерона! У нашій системі такий не працює. У тих же Річках, при мені було, зайшов до магазину якийсь розумник У вас на поличці четвертий том «Життя тварин». А де інші томи’ Перший, другий... Нема, каже завідуюча. Чому нема? не відступає причепа. То завідуюча йому враз утовкмачила: Раз у нашому магазині нема, значить, видавництво іще не випусти ло. Шукає, хто б написав. Кадри у нас, що не кажіть, добрі, грамотні. Ота завідуюча Річній ською книгарнею вісім класів скінчила. А був я якось у Сумській облспо-живспілці, то чув: на 18 районів аж сім райспоживспілок та баз мають інструкторів із спеціальною освітою! Тож із такими кадрами можна ого-го які діла робити! І ми робимо Спробуй-но хто закинути, ніби кооперації більше пече торгівля горіл кою, ніж книжками. Не вийде! Нас голіруч не візьмеш. Сам голова обл-споживспілки тов. Чеканський не червоніє за торгівлю літературою. Книжки на полицях лежать? Лежать. А асортимент за це, слава богу, ще шиї не милять. І якби ото, кажу, не дратували настири: «Де новинки поезії? Де класики’ Чому у селі не купиш потрібного довідника?» то кращої роботи, як у нас, годі й шукати. Бо воно ж таки й усвідомлювати приємно: ти не хвости волам крутиш, а несеш у маси культуру. ...Цікаво б усе ж дізнатись: що то за один Декамерон? Записав Л. ШИЯН. Сумська область. Ласло Ф Е Л Е К І ГУМО РЕСК А Раннього ранку, о пів на шосту, в одній з квартир…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"