ГУМОР І САТИРА

Перець 1970 №22 Сторінка 7

(Гуморески, Комікси)

/ Перець /Журнал перець / Рік 1970 / № 22 / Сторінка № 7

Перець 1970 №22 Сторінка 7 - Гуморески, Комікси. Дали Головний лікар санаторію «Татарія» (Івано Фракійська область) 3. П. Назарович гам собі свиню підклав. Та не одну, а цілий свинарник. Він організував відгодівлю свиней на харчових відходах Але поселив льох у таке аварійне приміщення, шо з 23-х голів двадцять одну довелося дорізати. Після цього персонал свинарника переключився на відгодівлю тих двох льох, що загартувалися в аварійному приміщенні Вісім місяців нагулювали вони сало під персональним доглядом та так і пішли під ніж. не дочекавшись ремонту свинарника. А 3. П. На.заревич тим часом затіяв Мал А СВННЦОВА Колись по столу сильно лупив. Талант помітили і перевели в цирк. перцю! реконструкцію адміністративного корпусу та обладнання свого службового кабінету. Тут він грошей не шкодував. Всю цю історію (фейлетон «Персональний догляд») розповів у № 8 журналу Гордій Вареник Як повідомив редакцію секретар Надвір-нянського райкому КП України т. Мислі борськиЙ. наказом по Яремчанському ку рортному управлінню 3. П. Назаревичу оголошено сувору догану. На нього зроблено грошове нарахування. А завгоспа Ко лопельника та бухгалтера Пручаєва з роботи знято. Тривалий час мене переслідував якийсь непоборний внутрішній потяг до активнішого втручання в життя, до участі у повсякденних ділах моїх односельчан, і я вирішив стати сількором. Написав я до нашої районної газети про те, що працівники торгівлі у нашім селі однобоко про покупця дбають: випити то на всяку назву і різних гатунків, а щодо солі, то хоч у Крим їдь Вапном у нас теж не торгують, але то півбіди: у нас є глинисько, там у ямах ми білу глину довбемо і хати свої сяк-так українізуємо, а от такої ями, щоб сіль добувати, у наших Мимринцях ще не знайдено. Надрукували. Прочитали односельчани, і відразу відчув я, що круг мене авторитетом запахло. На тому ж тижні, як газета вийшла, заходить до мене поштовий начальник і хвалить: Ти хоч і молодий, а он яку статейку на них встругнув. Читав, читав... Давай-но ще одну змудруємо Воно б то можна, кажу, тільки Оте писання, як я помітив, Грубшим кінцем повертається на того, хто писав. Тепер у який би магазин я не зайшов, навіть у взуттєвий, мене дуже чемно питають: А вам солі не треба? То дарма, сміється поштовий начальник, зате сіль привезли. Газета є газета, газетою ми самі себе, як риба хвостом, підганяємо. Ти напиши, щоб у нашім селі вулицям дали назви, а хатам номери, А навіщо тут газета? . зали- В одному із мальовничих міст (в якому саме це не основне) вгору поверхами видряпався величезний будинок в архітектурному стилі «коробочка сірникова». А в цьому будинку трест розмістив ся, а в тому тресті Іван Петрович велику посаду займає. Настільки вона велика, що без його резолюції і всяка справа не справа, і всяке рішення не рішення. Отож, щоб усяка справа була справою, а рішення рішенням, збираються у приймальній Івана Петровича і товариш Верба, і товариш Завірюха, і товариш Малюткін. і. як пишуть у пресі, інші офіційні особи. Сидять собі, ведуть неквапливу розмову і чекають, коли зеленоволоса, в екстра міні секретарка Матільда не прорече неприродним голосом: «Увходьте!..» На обличчях старших непорушний спокій, молодші ті нервово ло- НА ШЛЯХУ ПОКЛИКУ ГУМОРЕСКА тую Сільрада сама це зробити може. Не в сил каже поштовий начальник Говорив я вже з самим головою, але він із яйцями ніяк не впорається з молоком До плану не дотягує Йому не до вулиць і не до номер з А д-ло конче потрібне1 прийшов приміром, лист Іванюкові Микиті Івановичу от і здогадайся, чи це Микита «Яловий» чи Микита «Хляк»... Отак і ув ко-вічнюємо непотребні прізвиська У селі асфальт, телевізори, культуру підняли на таку височінь, а вулиці досі називаємо так міцно, що не при всякій персоні і скажеш. Здався я. Написав. І знову надрукували. Отут і пішли до мене люди, і повалили. Сусіда заявився: Ти напиши в газету заяву на наших учителів, як вони дітей виховують. Яку заяву? ГУМОРЕСКА зирають то на годинники, то на костюм Матільди. Сиві голови поблажливо похитуються: Молоде-зелене... Поживуть, уговтаються. А Іван Петрович у кабінеті з головним бухгалтером…

Гуморески Комікси

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"