Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1970 №06 Сторінка 3

Журнал Перець 1970 №06 Сторінка 3. Мал К ЗАРУБИ ТВЕРДО СІВ Я чув, покинув ти роботу. Ну, і дивак, як бачу, ти. Так, а кому була б охота За всіх самому все тягти? Гай-гай! Який характер в кого... А я завскладом твердо сів І не шкодую, слава богу І я тягну, і тягнуть всі. Володимир ДУГАР. м. Карлівка Полтавської області. НАГОРОДА Свині управили кільце. Рябко спитав її: Що це? Вона йому: Це нагорода, Я ж обробила два городи. ПЕРШИЙ ВОРОГ іржа Сокиру нишком вчила: Наш перший ворог це Точило. ЧУДНИЙ КІНЬ Ні, не розхвалюйте Коня, В калюжі хрюкала Свиня. Краса і сила в нього є, Проте чудний: помий не п'є. Петро ГРИШКО. с Заводи Конотопського району Сумської області Смішинки мініатюрні на теми літературні ПОДЯКА (Лист читача до автора) «Спасибі за художнє слово: Безсоння зникло сплю чудової» КОЛИ КРИТИК ДРУГ. Підніс до неба примітив, Тож автор... Гоголем ходив. ТРУДНИЙ ТВІР Твір ніби стулений із вати: Його ні вгризти, ні вжувати... Дмитро СОЛОДКИЙ. Ваші страви неможливо у рот взяти! А ви що, обідати сюди прийшли?!? Норовисте лошатко Наближався кінець 1968 року. З великим піднесенням і. звісна річ, напруженням працівники ком бінату «Краматорськжитлобуд» на чолі зі своїм керуючим В І. Бірюковим готувалися до зустрічі нового, 1969 року. Напруження панувало геть на всіх будівельних об'єктах. Крім одного... І тим одним був лікарняний комплекс у райцентрі Костянтинівці. А його за планом треба було негайно вводити в експлуатацію. Нічого, втішали будівельники медиків. Наступного року вже хоч там що, а введемо. У третьому кварталі. Ось побачите. І справді, наступного року костянтинівській бу дові повезло трохи більше. Правда, якось так вийшло, що згадали про неї аж. . у четвертому кварталі. Зате вже ні трудовим піднесенням, ні. тим паче, напруженням не обділили: за два місяці вивершили стіни, покрівлю і все, що між стінами й покрівлею вивершити належало. А як вивершили мерщій до медиків: Ой. скоріше’ Ой, хутчіше ж підпишіть нам прийомний акт’ Бо вже Новий рік он іде подвір’ям! Прогресивка ж згорить. І преміальні... Підпишіть!’’ Але медики раптом затялися Не підпишемо. Ви ж, шановні, недоробок ом скільки після себе позалишали. Хто ж їх доробить? Ми’ схвильовано закричали будівельни ки. Ми доробимо. Ви тільки підпишіть. Бо прогресивка ж... Ні. не можемо, сумно зітхнули медики, Ви вже доробіть усе, як належить, а тоді…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"