Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1970 №16 Сторінка 4

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1970 / № 16 / Сторінка № 4
Журнал Перець 1970 №16 Сторінка 4. Мал. В. ГЛИВЕНКА А скільки ж вузлів на годину ваш корабель дає? Папір тепер у моді. Папір нині потрібен скрізь: і в столичній друкарні, і в канцелярії, і навіть у продовольчому магазині без нього не обійтись. Ми вже не кажемо, скільки списується його школярами і класиками (а кількість тих і других безупинно зростає!), скаржниками, кандидатами наук і закоханими. Сучасній паперовій індустрії, прямо скажемо, доводиться працювати з перегрівом. І все ж суспільство постійно відчуває гострий паперовий голод. Пропонується кілька виходів з цієї скрути. Перший це вирубати всенькі ліси і пустити їх на виробництво паперу. Правда, проти такого варіанту серйозно заперечують грибники, мисливці і виробники дерев'яної тари. Другий це припинити продаж паперу графоманам, анонімникам і бюрократам. Складність цього варіанту в тому, що графомана часом дуже важко відрізнити від молодого, Подумаєш, макулатура! багатообіцяючого автора, а анонімника чи бюрократа від наполегливого поборника істини і справедливості. І, нарешті, третій, найоптимальніший це вторинне використання паперу, тобто збір і переробка макулатури. Крім усіх інших принад, що обіцяє такий варіант, особливо приваблює дешевизна виробництва. Подумати тільки: тонна картону, одержана з макулатури, обходиться вшестеро дешевше, аніж з деревини! Тонна макулатури замінює чотири кубометри лісу! Щорічно на Україні набирається близько 700 тисяч тонн паперових відходів. Тобто, мало не три мільйони кубометрів лісу, якого не треба пиляти, рубати, трелювати, обтісувати, розпилювати і т. д., і т. п. А тепер скажіть: чи бачили ви коли-небудь, як ліс горить? Якщо не бачили, то подивіться. Ні-ні, для цього вам зовсім не треба забиратися у дебрі Уссурійського краю і кружляти на вертольоті над дикими просторами тайги. Вийдіть раненько на подвір’я якої-небудь установи і подивіться, над чим то ворожить у дальньому кутку прибиральниця тьотя Клава чи двірник дядя Саша. Вони там палять якісь папери. Оце воно і є... Тисячі тонн целюлози щорічно спалюють прибиральниці, двірники, домогосподарки і всі, кому не ліньки, у грубках, в котельних і просто неба з благородною метою наведення чистоти і порядку. А як же з вторинним використанням?.. Я було схопив одну таку тьотю Клаву за руку і гукнув їй обурено: Громадянко! А що це ви робите?! Всенародне багатство, можна сказати, за вітром пускаєте! Та он же за рогом пункт прийому втор-сировини! Носила. Не приймають. Кажуть ситі ми вже по горло вашою, тьотю Клаво, макулатурою. Я не повірив власним вухам і подався до отого пункту. Завідуючий мовчки повів мене на базу і показав паперові гори, що виросли попід високим тином за останнє десятиріччя. Ми вже й самі потихеньку палимо, признався він. А її все несуть і несуть... Приймаємо, платимо по 20 карбованців за тонну і... палимо. І ви, значить, в одній компанії з тьотею Клавою?! Гай-гай, похитав головою завідуючий. Та ми б…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"