Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1970 №10 Сторінка 4

Журнал Перець 1970 №10 Сторінка 4. Дружні шаржі АНАТОЛІЯ АРУТЮНЯНЦА Вахтанг ВРОНСЬКИН народний артист СРСР, художній керівник Українського художньо-спортивного ансамблю «Балет на льоду». Ольга ДАНИЛЕНКО заслужена артистка УРСР Якось я почув категоричну заяву досвідченого чоловіка: Краще дві пожежі, ніж один капітальний ремонт! А ще пізніше став свідком трамвайної суперечки, під час якої одна з співрозмовниць, нехтуючи дипломатичним етикетом, побажала Іншій: «А бодай тобі пережити два капітальних ремонти підряд!». Заява ця викликала загальне обурення всіх пасажирів: «Не можна бути такою жорстокою! Навіть у прокльонах слід знати міру!» Сприйнявши й опрацювавши таку інформацію, я дійшов висновку: капітальний ремонт це проблема. А коли це проблема, то її, звісна річ, слід вивчати. Те, що я вирішив вивчати її саме у Львові, зв'язано із старою рекламною піснею: «У Львові іде капітальний ремонт... ждемо вас у Львові». Цими ж словами з пісні можна, до речі, загально висловити зміст багатьох листів, що надходять до редакції. А коли конкретно, то люди висловлюють своє невдоволення тим, що в одному місці ремонтники зняли восени підлогу й двері І зробили невелику перерву до весни; у другому місці після дворічних капітальних мун мешканці з’ясували, що ремонтники забули встановити димоходи; в третьому рівно за три роки відремонтували будинок, який за царя Гороха ремонтували не більше року. Розмаїтих недоліків значно більше, ніж тут перелічено. І це могло б настроїти на дуже песимістичний лад. Але, поговоривши з керівниками, так чи Інакше причетними до капітального ремонту житла, одразу відчуваєш бурхливий приплив оптимізму. Бо всі, кому належить, чітко уявляють собі причини цих недоліків. Більше того: всі, кому належить, чудово знають, як саме усунути ці причини й зробити тан, щоб капітальний ремонт перейшов із категорії стихійного лиха в категорію радісного свята. Одним словом, у цій справі всі знають все. Головна причина це відсутність тан званого маневрового житлового фонду для відселення мешканців Із будинків, де робитиметься ремонт. А що значить ремонтувати будинок, у якому продовжують жити люди? Це значить, що мешканці протягом двох років сплять «валетом», ходять на роботу з мальовничими алебастровими плямами на одежі, раз на три дні вмиваються та раз у місяць на Іменинах у знайомих споживають гарячу їжу. А для будівельників це значить: не мати фронту робіт, працювати не там, де було заплановано. Як же він виглядає, гой фонд відселення? Тут я змушений засушити й без того невеселу оповідь кількома цифрами. За приблизними підрахунками, для нормального ведення ремонту у Львові необ хідно мати щонайменше 15 тисяч квадратних метрів цього фонду. Фактично ж є трохи більше трьох тисяч (з яких понад тисячу метрів зайнято постійними мешканцями). А ще ж кілька років тому було прийнято рішення про будівництво у Львові трьох будинків (на 360 кімнат) для відселенського фонду І заступник голови міськради Г. К. Федрицький, оптимістично дивлячись у далину, розповідав мені про те, як уже наприкінці цього року буде., виготовлено технічну документацію на спорудження першого з цих будинків, а згодом, диви, буде збудовано й другий, а там І третій... Хоч як радісно було це слухати, але я дозволив собі запитати: А хто саме, Георгію Кузьмичу, заважав будувати їх три роки тому, коли вже рішення було? Точно сказати не можу. Але наче ніхто... Друга біда, про яку вночі розбуди! скаже вам ножний причетний до капремонту, це розпорошення сил і матеріалів по багатьох об’єктах. Тут, виявляється, починає диктувати свої закони його величність валовий план. На ділі воно виглядає так. Коли в ремонтованому будинку залишається поштукатурити й побілити стіни, настелити паркет, вкрутити крани й зробити ще безліч інших дрібниць (що внесе у касовий план якісь копійки), ремонтно-будівельне управління залишає на об’єкті двох-трьох ар’єргардних робітників, яким тут вистачить роботи мінімум на півроку. Основні ж авангардні сили й засоби кидає в атаку на новий будинок, де знімають дах, перекриття, підлоги (а…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"