Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1970 №23 Сторінка 11

Перець 1970 №23 Сторінка 11. Без слів. ШІДПЕРШИ руками голову, я заглибився в «Історію французької революції» і забув про все на світі. Ззаду мене потягли за піджак. Потім подряпали нігтем по спині. Потім під мою' руку була підсунута дурна морда дерев’яної корови. Я робив вигляд, що не помічаю цих хитрощів. Потім сказали: Дядю! Чого тобі, Лі дочко? Що ти робиш? В розмові з маленькими дітьми у мене завжди з’являється якийсь дурнуватий тон Я читаю, дитя моє, про тактику жирондистів. Вона довго дивилася на мене. А нащо? Щоб кинути яскравий промінь аналітичної методи на неясності тодішньої кон'юнктури. А нащо? Для розширення світогляду і поповнення мозку сірою речовиною. Сірою? Ага. Це патологічний термін У неї диявольське терпіння. Своє «а нащо» во на може задавати тисячу разів. Лідо! Кажи відверто, що тобі треба? Приховування тільки поглибить твою вину. Жіноча непослідовність. Зітхаючи, вона відповідає: Мені нічого не треба. Я хочу подивитися картинки. Ти, Лідо. баламутка, пуста жінка. Візьми журнал і з панічним страхом тікай в гори. І потім я хочу казку. Біля її блакитних оченят і світлих кісок «Історія революції» блідніє. ДАЛИ ПЕРЦЮ! Випробуваним методом, що в афористичному розумінні означає «Як мокре горить», проводився капітальний ремонт у будинку № 62 по вулиці Кропивницького м. Кривого Рога. Мешканцям будинку той затяжний ремонт так за довгі місяці уївся в печінки, що деякі з них не витримали і звернулися зі скаргою до редакції журналу «Перець». З виконкому Криворізької міськради повідомили, що за незадовільну організацію ремонту головного інженера житлово-експлуатаційної контори Л* 12 т. Мар ева С. А. з роботи знято. Аркадій АВЕРЧЕНКО У тебе, люба, запити переважують пропорції. Розкажи краще ти мені. Вона вилазить на коліна і цілує мене в шию Набрид ти мені, дядьку, з казками Розкажи та розкажи. Ну, слухай... Ти про Червону Шапочку не знаєш? Я роблю здивоване обличчя. Вперше чую. Ну, слухай... Жила-була Червона Шапочка... Пробачаюсь... Чи не могла б ти вказати точніше її місце проживання? Для виявлення при розвитку фабули. А нашо? Де вона жила? Ліда задумується і вказує єдине місто, яке Без слів. вона знає: В цьому... В Сімферополі. Чудово. Я палаю від бажання слухати далі ...Взяла вона масельце і коржик та й пішла через ліс до бабусі... Ліс належав до приватного володіння чи був казенним? Щоб я одв’яз. вона сухо кидає: Казенним, йшла, йшла і раптом з лісу вовк! По латині люпус. Що? Я питаю: великий вовк? От такий! І каже їй .. Вона морщить ніс і гарчить: Ч-червона Шапочко! Куди ти йдеш? Лідо! Це неправда! Вовки не розмовляють. Ти обманюєш свого старого, товстого дядька. Вона страждальницьки закусює губку. Я більше не буду розповідати казки Ну, то я тобі розкажу.…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"