Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1970 №23 Сторінка 5

(Гуморески)
/ Перець /Журнал перець / Рік 1970 / № 23 / Сторінка № 5
Перець 1970 №23 Сторінка 5 - Гуморески. ПРО СЕ, ПРО ТЕ АПЕЛЬСИНОЇД ІНЖЕНЕРА ХАРІНА Відомий винахідник Харін сконструював оригінальний кібернетичний апарат. Робот «Крихітка», як любовно нарік він своє дітище, наділений здатністю споживати різноманітну їжу. В його меню входять м'ясні і овочеві салати, борщі, шашлики, біфштекси натуральні, фрукти тощо. Найулюбленішою стравою робота є апельсини, яких він може з їдати до п'яти кілограмів на день. «Крихітка» також залюбки п'є коньяки, чорну каву, лікери, сухі і кріплені вина. Але найцікавіше те, що робот сам уміє ходити, їздити в таксі, оплачувати рахунки в ресторанах, танцювати твісти і шейки, крутити магнітофон і вчиняти бійки на вулиці. Розмовляє «Крихітка» дуже рідко. В основному це з ним трапляється надвечір, коли, скочивши з ліжка, робот розчісує перед дзеркалом патли, вигукуючи; «Папахен, гони монетуї». МІСЯЦЬ ВІДЧИНЕНИХ ДВЕРЕЙ буде проведено в кабінеті т. Неприступного у зв’язку з виїздом останнього на курорт. ДИВНЕ УПОДОБАННЯ У кожного, як відомо, свої смаки. Але найбільше нас вразив своїм дивним смаком експедитор Н., який прибув у відрядження до нашого міста. У перший же вечір, вийшовши з місцевої їдальні, Н. мрійливо промовив: Я б оце зараз собаку з їв. СТИСЛІСТЬ СЕСТРА ТАЛАНТУ Терпіти не можу довгих оома-нів, сказав своїй п’ятій дружині критик Зюзюкало, складаючи до валізи особисті речі. Мал. А. АРУТЮНЯНЦА Технічне оснащення нашого інституту зростає з кожним роком. Хіба тепер молодь? Зовсім не та, що колись була: у «нашеє времня». Тоді порядок знали... Тоді строгість була... Як візьме, було, мати качалку.. Як візьме, було, батько черезсідельника... Було... Десь далеко, далеко оте «нашеє времня». З тих пір, як останній раз бував я вдома, все тут змінилося. Мало хто мене пізнає, і я нікого. Здрастуйте, Петре Сидоровичу! Здрастуйте... Не пізнаєте, либонь? Не пригадую щось... Марію Блискавку пам'ятаєте? Давно це ми не бачились... Ох, давно! Років, мабуть, тридцять! Років, мабуть, сорок! Сіли на лавочку. Розбалакались. Згадуємо давнину. Все тоді гарно було... Все тоді краще було: і вечори тепліші, і солов'ї голосніші... А що вже місяць світив... то хіба він зараз так світить! А от ночі були далеко коротші. Зараз ждеш, ждеш того ранку, вертишся, крутишся... А тоді тільки-но сонечко зайшло, гульк з другого боку зоря розгоряється. А яка молодь була! Які парубки! Які дівки!! ГУМОРЕСКА Хіба тепер молодь? Зітхнула Марія, «боже, боже!» Гасають у тих мініспідничках. На хлопців самі вішаються... А…
 Гуморески

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"