ГУМОР І САТИРА

Перець 1970 №08 Сторінка 5

/ Перець /Журнал перець / Рік 1970 / № 08 / Сторінка № 5

Перець 1970 №08 Сторінка 5. Азіз НЕСІН ЯК ЛЮДИ З ГЛУЗДУ З’ЇЖДЖАЮТЬ Шановне товариство! урочисто почав пан у пенсне. Перш ніж на щось пристати, ми повинні все з'ясувати. Треба подумати, хапатися не треба. Так, треба добре подумати, щоб, бува, на нас не окошилося, промовив один молодик. Спочатку треба вирішити чи ми ним задоволені, чи ні, запропонував пан з обличчям у ластовинні. Незадоволені! відповіли всі гуртом. - Чому? запитав пан Бо він причинний! вигукнув пан у пенсне. Так, так, він же причинний, кричали всі, Він божевільний та й усе. А так, погодився й ластов'ячий пан, це правда. Тепер треба не прогавити, щоб ізнову божевільного не вибрати. Бо й перед цим був теж невсідомуватий, долучився до розмови дебелий чоловік. Аллах посилає на нас усе зле лихо, прошамкотів дідуган, який тільки те й робив, що кашляв, усі на цій посаді з глузду з’їжджають. І справді, усі ті божеволіють, кого ми вибираємо на цю посаду, гукнув дебелий. Ет, посада як посада, заперечив молодик. Видно, в наших кандидатів ще до того клепок не теє... А вже коли вони опиняються на цій посаді, то їхня хвороба й вилазить зсередини. Та що ви городите! Я з ним товаришую вже ось тридцять років і ніяких ознак хвороби, поки його не вибрали мером, не помічав! сказав ластов'ячий пан Панове, годі сперечатися, звернувся до товариства пан у пенсне. У нас є важливіше питання: кого нам вибрати на мера. Почали подавати кандидатури, але на жодну з них товариство не пристало. Перебрали кількасот імен. Як це пан у пенсне крикнув: Постривайте, а що ви скажете про Расим-бея? А, їй-богу, славна людина. І чесного роду, й гречний. І добросердий І розумний, і не хапуга. І до роботи вдатний. ...І ось, як там не було, кандидатуру Расим-бея висунули на вибори, й було б дивно, якби кандидатуру, запропоновану цими людьми, народ не вибрав. Адже народ їм вірив і вибирав тих, кого їм подавали. Отож усі встали і пішли до Расим-бея Розповіли йому все, навіть те, що всі мери рано чи пізно стають причинними. Так це ви й мене хочете зробити таким? Чим я вам не догодив? зойкнув Расим-бей. Не хвилюйся, аллаха ради, ти людина розумна, погоджуйся. Ні, не можу. Расим-бей, це твій обов'язок перед батьківщиною! Уся нація уповає на тебе! Гаразд. Тільки за однієї умови... Ми вже й зараз згодні! А умова моя така, кажу вам відверто, щоб потім не нарікали. Щоб я не бачив підлабузників. . Банкетів і славослів'я теж. Можете це зробити? Я такий самий, як усі, й не хочу стати причинним. Згода? Згода! радісно загорлав натовп. І ось Расим-бей більшістю голосів був обраний мером. Того ж таки дня він отримав понад п’ятдесят вітальних телеграм. Він прочитав початок однієї: «Високоповажний обранцю, гідний сину нашої батьківщини, дорогий Расим-бей...» О аллах, рятуй мене, зойкнув мер і одсунув решту телеграм. Аж постукали в двері, й пан у пенсне зайшов до кімнати з величезним букетом квітів. Трохи загодя якийсь миршавий дідок теж приніс квітки, та ще й поривався цмокнути Расим-бея в ручку. «Не вартої» холодно одрізав йому Расим-бей Але це був тільки початок, бо прийшли вітати дебелий з молодиком, а потім мерові ще й повідомили, що на його честь улаштовується банкет. Не встиг Расим-бей подумати, їхати йому на банкет чи ні, як по нього вже приїхала машина. Расим-бей зайшов до зали, там усе сяяло, наче в королівському палаці. А на столі, що був сервірований на сорок осіб,…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"