ГУМОР І САТИРА

Перець 1970 №14 Сторінка 7

/ Перець /Журнал перець / Рік 1970 / № 14 / Сторінка № 7

Перець 1970 №14 Сторінка 7. Євген ДУДАР ГУМОРЕСКА СПОКУСИВ До вподоби півнику курочка рябенька. І цокоче півник їй: «Ципочка, рідненька! Підемо з тобою ми в далечінь безкрайню! За село аж підемо, за колгоспну стайню! Чув я, що за стайнею, прямо під стіною, Років п’ять неторкана лежить купа гною. Хробаків у купі тій і зерна навалом. Жодна лапа куряча там ще не ступала. Зважся, моя любонько, на цю путь-дорогу; Заживем з тобою ми на широку ногу. Тож ходімо, лапОнько, сама подивися, У якім багатстві ти будеш вік гребтися». І рябенька клюнула. Та воно й не диво, Бо про щастя мріяти всім живим властиво, Та до щастя стежкою всі йдуть не одною: Хто про небо думає, хто про купу гною. Було вирішено остаточно: кожного дня встаю о сьомій годині ранку, вибігаю на вулицю і біжу. Спортивний костюм дурниця. Можна обійтися і без нього. Можна у звичай-йому. Для серця основне не у чому ти бігаєш, а як бігаєш. Можеш бігати і голий, аби вправно молотив ногами. Бо лікарі підрахували, що чим більше людина рухає ногами, тим краще працює її серце. А я підрахував, що кожні десять кілометрів бігу скинуть з мене місяць старості. Через якихось десять років мені буде не шістдесят, а сорок. А там трішки піднатужитися і до тридцяти недалеко. Аж солодко стало на серці. Так можна добігти й до свого босоногого дитинства. Та чоловікам краще зупинятися на тридцяти. Це те саме, що для жінок сімнадцять. Отже, до тридцяти і не нижче. Вперед! Основне під час бігу не зупинятися. Не переривати ритму. Маршрут: мій будинок, вулиця Коротка, провулок Стрімкий, вулиця Болотяна мій будинок. А гов І Макаре Петровичу! Куди це ви так біжите? Щось сталося? Тьфу ти! Чорт сусіда надніс. Махнув рукою. Мовляв, відчепися. А сам думаю: «Тільки мріє, щоб мене ногами наперед винесли. Оближешся, як побачиш, що мої сиві вуса чорніти стали...» Пробіг метрів сто. Макаре Петровичу! Макаре Петровичу! Підождіть. Що там за сатана? Сусідка. Лупає очима, наче апостола живого побачила. Може, щось з Марією Петрівною неладне? ЕІ крекнув я спересердя і побіг далі. Та на розі вже чапіла чиясь постать. Обминути її неможливо. Макаре, що скоїлося? Ще один сусід. Підожди-но. На тобі лиця нема. Спробуй пробігти триста метрів без тренування, та ще й з отаким пузом, чи на тобі буде лице. Та ще кожному пояснюй,…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"