ГУМОР І САТИРА

Перець 1971 №15 Сторінка 5

/ Перець /Журнал перець / Рік 1971 / № 15 / Сторінка № 5

Перець 1971 №15 Сторінка 5. Мал. А. СВИНЦОВА на голубу мрію «Будь-яких спроб відступу від закону або обходу його, чим би їх не мотивували, терпіти не можна Не можна терпіти і порушень прав особи, ущемлення гідності громадян». (З документів XXIV з’їзду КПРС) Сонечко припікало, прагнучи виправдати липневі прогнози синоптиків На полях колгоспу імені Горького, заглушаючи непродуктивне сюрчання коників, гурчали комбайни. Гаряча пора настала в колгоспі! І не тільки тим, власне, гаряча, що в полі жнива: вони, жнива, щороку бувають... Найвища трудова напруга панувала у ті дні не в полі, а на одній екстраударній будові, яку очолив сам голова артілі Юхим Никифорович Синявський Ні-ні, не не було спорудження критого схову для колгоспної техніки, яка потихеньку собі іржавіла просто неба. Техніка що: зіпсується нову купимо! Це не було також і завершення недобудованого сільського клубу, який вже почав потроху розвалюватись, йшлося про куди важливіший об’єкт. Туди було кинуто всі кращі сили, усі, як то кажуть, наявні резерви. Урожай вивозити треба? Хай почекає врожай: колгоспний транспорт саме зайнятий на підвезенні цементу, цегли, шиферу, лісу, піску... Молоко скисає на фермах? Поїдять споживачі й кисле: воно навіть корисніше в спеку. Колгоспна машина-молоковоз повинна безперебійно забезпечувати водою будівельний об’єкт номер один! Ремонт тваринницьким фермам потрібен? Підождуть і ферми колгоспна будівельна бригада штурмує ударну будову. Голова артілі мало не падає від утоми, мотаючись від об’єкта до складу, від складу до гаража. А відстань же не близенька: між об’єктом і центром села двадцять верст набереться! І всі в колгоспі заклопотаність Юхима Никифоровича розуміють, не забивають йому баків різними там гектарами та центнерами... Хоч, звичайно, знаходяться окремі несвідомі елементи. Не без того. Прийшла, приміром, літня колгоспниця транспорту просити: глини, каже, привезти їй треба. Юхим Никифорович не витримав та з серцем їй: Глини тобі?! І на хребті переносиш! Іншого разу потрапив під гарячу руку голові колгоспник-інвалід Штипа. Теж щось таке чи то попросив, чи то сказав не в лад... То Юхим Никифорович його так вибатькував, що й пером не описати: зламається... Ще й наказав колгоспника Штипу цілий місяць ні до якої роботи в артілі не допускати: хай на дозвіллі поміркує, чи годиться у такий відповідальний момент лізти до голови з усякими дурницями? Здавалось би, для всіх інших наука. Ні, знайшовся ще один! І не хто інший, як головний механік артілі, він же й голова групи народного контролю Андрій Сергійович Ягода. Виступив він на партійних зборах і заявив таке, що Юхимові Никифоровичу аж в очах потемніло... Чи не час, каже, нашому голові до основних господарських проблем лицем повернутися? Чи не час йому, каже, грубощі та свавілля облишити? Доки, каже, ми будемо все це терпіти? Зухвальство нечуване! Звичайно, Юхим Никифорович терпіти такого аж ніяк не міг. Які там, по-перше, грубощі? Яке свавілля? А може, це просто твердий стиль керівництва; І хто дав право якомусь механікові сунути…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2025 "Перець - гумор і сатира"