Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1971 №02 Сторінка 5

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1971 / № 02 / Сторінка № 5
Журнал Перець 1971 №02 Сторінка 5. йонас САДУНАС ГУМОРЕСКА Після того, як свято Йонінеса було відзначено згідно з усіма правилами й традиціями, я сяк-так доплентався до ліжка. Раптом задзеленчав дзвінок. Я відчинив двері. На східцях, спершись на поручні, стояв запізнілий гість. Не те, щоб друг сім’ї, але один із моїх приятелів. Відштовхнувши мене, він ввалився в кімнату, кинув у куток зів’ялий букет квітів і сказав, що хоче закусити. Залишилися тільки сирі яйця і свинячі ніжки, теж сирі, почав виправдовуватись я. Нічого, заспокоїв він мене. Нас не гувернантки виховували. При цих словах гість поклав у рот сире яйце і проковтнув його разом із шкаралупою. Потім перейшов до свинячої ніжки, що пахла смаленою щетиною. Розумієш, пояснював він. Сьогодні я вже на другому Йонінесі. Уявляєш, той скупердяй Петрікас не дав навіть закусити. Я зголоднів, як пес. Хай живе Йонінесі вигукнув він і взявся за другу свинячу ніжку. Це мені здалося не зовсім етичним з його боку. Я зміряв його поглядом з голови до ніг. Досить таки оригінальний вигляд мав мій приятель. Всі гудзики були розстебнуті, капелюх тримався на потилиці, пряжка пояса просто звисала. Однак він, на моє здивування, не звертав на це ані найменшої уваги. А тепер дай що-небудь випити, зажадав він. На жаль, нічого нема. Хіба тільки ка- Каву вилий собі в кишеню, розсердився він. У тебе повинен бути коньяк... Нух то пошукай, якщо ти так упевнений, намагався жартувати я. Нічого не кажучи, він підвівся і побрів на кухню. Потім зробив обшук на балко ні. Повернувшись звідти, заліз у комірчину, розкидав старе взуття і засунув руку в халяву мисливського чобота,…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"