ГУМОР І САТИРА

Перець 1971 №05 Сторінка 13

(Друже Перче)

/ Перець /Журнал перець / Рік 1971 / № 05 / Сторінка № 13

Перець 1971 №05 Сторінка 13 - Друже Перче. ДИХАИТЕ НОСОМ! Вихвалятися не буду, однак приховувати цей позитивний факт від громадськості теж не стану: я дихаю носом. Це дуже і дуже корисно для здоров'я, запевняють лікарі. Та й не тільки вони. Проходячи через ніс, оповіли мені недавно школярі з колгоспу «Червоний Жовтень» Шполянського району Черкаської області, повітря нагрівається майже до ЗО градусів або охолоджується залежно від середовища. У слизовій оболонці носа багато залоз і особливих клітин, які виділяють речовину, що має чудову властивість: вона затримує ріст мікробів, а певну кількість цих збудників хвороб навіть вбиває... Приємно вражений такою широкою обізнаністю учнів, я поцікавився, хто ж це їм таке сказав. Василь Пилипович, відгукнулися на моє запитання 29 дзвінких голосів. Василь Пилипович Бойко. Це ж хто ваш учитель біології? Чи, може, лікар? Ні. Голова нашого колгоспу. Голова колгоспу «Червоний Жовтень» т. Бойко виявляється, окрім всього іншого переклав на свої плечі ще й турботу про фізичне виховання підростаючого покоління. Добираючись у першу бригаду очолюваного ним колгоспу, Василь Пилипович часто натрапляє на хлопчиків і дівчаток, що поспішають до школи. Інший, можливо, тихо й мирно проїхав и своєю дорогою, а голова колгоспу «Червоний Жовтень» не з таких, ні. Він зупинить машину, ласкаво усміхнеться, підбадьорить школярів добрим словом. А тим, хто відстає од гурту і плентається десь позаду, навіть порадить: Піддайте, ходу, а то на перший урок спізнитеся. А ми не те що на перший, ми часом і на третій не встигаємо Як не є шість кілометрів... А ви бігом, бігомі Побіжиш, коли грязюка. Або як снігу навалить... Неправильно, значить, біжите, не по-науковому. Не так, як учить Амосов... І докладно, із знанням справи розтлумачить дітям, що бігти, висолопивши язика, не можна. Язик треба тримати за зубами, а дихати носом. Обов’язково носом. Самим лише носомі А машину коли, Василю Пилиповичу, нам виділять? Обіцяли ж... Далися вам ці машини. Оті інфаркти, міокарди різні, гадаєте, від чого? Від того, що люди ходити розучилися. Хочете бути здоровими ходіть пішки. Тільки пішки. І ніяка хвороба вас не візьме. Помилково було б думати, що один лише Василь Пилипович Бойко так зворушливо виявляє свою турботу про здоров'я школярів. Світ не без добрих людей! Нічим перед Василем Пилиповичем не поступається Надія Василівна Грек. Вона теж голова колгоспу. І теж дуже полюбляє дітей, що тягнуться до науки. Отож, перестріваючи хлопчиків і дівчаток із Шкурат (Пирятинський район Полтавської області), які чимчикують до школи, вона завжди їх обдаровує своєю ласкою. Молодці! каже. Незнайко на печі лежить, а знайко по дорозі біжить! Знайкам, звичайно, приємно слухати похвалу старшого. Та, ли бонь, ще приємніше їм було б не бігати, а їздити до своєї школи на автомашині: як не є. а туди ж 8 кілометрів. Та про це поки шо вони можуть тільки мріяти. Між іншим саме такими ж фантастичними мріями вже не перший рік потішають себе школярі села Грушківки Гребін-ківського району Полтавської області, села Довгого Городнянського району Чернігівської області, села Бугаїв-2 Золочівського району Харківської області, села Забаро-Дазидівки Ємільчинського району Житомирської області. Мріють про автомашину чи хоча б про звичайний віз чи сани, а тимчасом шлях до науки долають ніжками. Шлях цей і старшокласникам не завжди під силу, а ходити ж ним доводиться і малюкам 8 10-річного віку. То невже ж таки їх підвезти до школи не можна? цікавляться не тільки діти, але й дорослі Адже існує постанова уряду, якою господарників зобов'язано це робити. Чи, може, є люди, які вважають, що не для них закон писано? А таки ж є! підтверджує тов. Ковбасенко Л. М. начальник Житомирського обласного управління автомобільного транспорту. І наводить кілька разючих фактів, про які він сам недавно довідався з газет. Тільки ж ці факти, треба віддати належне Леонідові Михайловичу, до управління, очолюваного ним, ніякого відношення не мають. А серед ваших автомобілістів нема таких, що порушують цю постанову? Леонід Михайлович сказав: Я особисто ніяких скарг з цього приводу не одержував. Що правда то таки правда. Школярі писати вміють, але не скарги. Якщо часом і скаржаться, то хіба що батькам. До речі, один батько попросив мене навідатися на автобусну зупинку біля станції Лугини й подивитися, що там робиться між сьомою та восьмою годинами ранку. Я побував…

Друже Перче

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"