Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1971 №22 Сторінка 2

Журнал Перець 1971 №22 Сторінка 2. Мал А АРУТЮНЯНЦА Чорти в очереті У Мануйлівці нечиста сила завелася. І то не де-небудь, а на ставну, посеред села, в очереті... Один перехожий чоловій якось відпочити над цим ставом присів. А воно його межи плечі щось яа-ак стусоне! Так у став і шубовснув. І нлявся-божився, що й не задрімав, що й краплі до того в рот не брав. От просто отак-таки стусонуло, а само в очерет, тільки залопотіло за ним. А ноло ставка ж Діти цілими днями товчуться, та й дорослі вряди-годи не проти скупатися. Тут так І чекай що та бісова личина до біди може допровадити Тож було чого розхвилюватися -олові колгоспу імені 17 партнонференції Григорію Тимофійовичу Чабанові! Може, хто й пожартував щодо нечистої сили, але ж він, голова, повинен дбати про безпеку підлеглих. Та й V тому очереті, яким густо заріс давно не чищений став, справді яка завгодно нечисть завестися може! На всяк випадок треба вживати якихось заходів І голова вирішне; спустити ставі Чорт із ним із ставом! Так спокійніше, у кожному разі ніхто не буде пальцем тикати. що таку гарну колись водойму так до-нехлюйському за* недбав. І ставок пустили Не подививсь Григорій Тимофійович і на те. що саме надала пора нересту риби ' гніздування птаства Чутна про витівки нечистого докотилася і до районного центру Тут же нас лла черга занепокоїтися директорам Ма ловис мівського цукрозаводу та від годівельного пункту. Стали вони думати адати. ян в себе ліквідувати бісову личину. Звичайне, найпростіше було б ліквідчвати ставок! Та ян його ліквідуєш коли обидва підприємства з нього воду для виробничий потреб беруть? Хіба зупинити виробництво? Теж не можи де ж тод* директорувати будеш? От якби вдалося його неочищеними водами гЄТь запаскудити. Але навряд чичдопоможе уже й так стараються з усеньких сил... Але ж ходять купаються люди! А чорт же не спить! Ану, як нещастя яке скояться з керівників же й спитають, чом ставок запустили, очеретян джунглі розвели? Чому тут нечистим духом так пахтить? Словом, біда... І тут директор відгодіеельного пункту Іван Іванович Кули-нич зваживсь на відчайдушний нрок: поперек вулиці, що веде до ставна, поставив гараж. Для власної машини. Не пошкодував грошей, зробив його капітально. І тепер щоранку й щовечора Навідується туди, готовий сам упасти жертвою злого духу в ім’я безпеки маловисмівських громадян. Та героїчн. вчинки в каш час не пишаються поодинокими Першим, хто з готовністю підхопив мужній почин 1. І. Мули нича, був його син, Володимир Іванович Кулинич він обгородив свою садибу по самісінький берег, щоб ніхто не зміг у цьому місці підступитися до ставна. А за батьком і сином потяглися й інші жителі прибережної смуги Навкруг ставу виросли неприступні бетоновані…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"