ГУМОР І САТИРА

Перець 1971 №12 Сторінка 13

/ Перець /Журнал перець / Рік 1971 / № 12 / Сторінка № 13

Перець 1971 №12 Сторінка 13. ходи по недопущенню засміченості мішків». Лист, одержаний мною з Унрголовцукру, був датований 27 червня 1966 року. Тепер вже 1971 рік, а чай, ян і раніше, каламутніє, тільни-но всиплеш у склянку цукор. Мені здається, що таким цукром непогано було б скористатися, щоб влаштувати солодке життя любителям каламутити воду. От тільки не знаю, як на це дивляться керівники Укрго-ловцукру. Може, ти, Перче, у них спитаєш? Р. ОКОВИТИЙ. с Манцівка В Вурлуцького району Харківської області. Мал Р САХАЛТУЄВА Без СЛІВ. Ю. ІВАКІН. ЛІТЕРАТУРНА ПАРОДІЯ 5 І Л К У Н МЕКСІКАНСЬКІ ВРАЖЕННЯ Хто любить заглядати в марну, а я, грішний, в склянку з чаєм. І чим частіше заглядаю, тим більше мене бере подив: чому той чай зразу стає каламутним, як тільки всиплеш у нього цукор? Колись я, Перче, вже до тебе звертався у цьому питанні. І тоді, на твоє прохання, заступник начальника Унрголовцукру т. Литви-нов мені роз’яснив, що це відбувається «з вини текстильної промисловості, яка постачає цукровим заводам мішки з наявністю ворсу і костриці». Щоправда, заступник начальника Укрголовцунру мене тоді ж заспокоїв, зазначивши, що «вживаються за- Ти не уявляєш, який це допитливий народ школярі! Все їм цікаво, до всього їм докопатися треба. От недавно почули десь незнайоме українське слово «рушник» і вже в одну душу: «Поясніть та й поясніть, що воно озна чає!» А ян ти їм на словах поясниш, коли в жодній школі такого наочного посібника немає! А в їдальнях, де харчуються школярі, рушника біля умивальників і поготів не надибаєш. Ми вже усі крамниці району обшукали, всіх продавців перепитали знайдіть же, мовляв, хоч один напоказ! та продавці тільки сміються. Літ п’ять, кажуть, нам такого добра вже ніхто не завозив! Так само, до речі, як і тарілок, за якими в шкільних їдальнях черги шикуються. Ми не знаємо, чим утирають собі руни й обличчя та з чого їдять голова міського споживчого товариства Л. Г. Ако-пян та завторг Бобринецької оптової бази Г. І. Тищенко, знаємо тільки напевно, що від рушниково-тарілкової проблеми вони руки умили. А. МАЗУРОВ. лікар Бобринецької райсаиепідстанції. Кіровоградська область. Сповіщаємо про кричущу несправедливість! Подумай сам: завжди у нашій країні за винахід дають диплом і грошову винагороду. А от у нас, в Охтирці, Микола Іванович Васильнов, що очолює лісгоспзаг, до цього часу ні того, ні другого не одержав. Громадськість Охтирки зверталася з відповідним клопотанням навіть до Укр-лісзбуту, а звідти чомусь байдужим тоном відповіли: вирішуйте, мовляв, це питання на місці... А справа ось у чім. в Охтирці завод медичних меблів і є лісгоспзаг. Жили вони й трудилися у мирі й злагоді: за нарядом Укрліс-збуту місцевий лісгоспзаг постачав заводові дубову деревину... Так би воно, може, и дотепер велося, коли б Миколу Івановича не осяяла одна ідея: Хлопці! весело гукнув він до своїх шоферів. А минайте, друзі, ви той за- вод медичних меблів та возіть ліс до станції Охтирки. Хай завод сам собі наймає автотранспорт і вантажників та й возить ліс уже із станції. А те, що це на два кілометри далі не турбуйтеся: то все піде за рахунок лісгоспзагу! Отакий винахід! Шофери того й того підприємства, зустрічаючись та розминаючись на дорозі, перепитуються: «Коли ж Миколі Івановичу видадуть диплом?» А нещодавно прочули, що нібито подібні дипломи видає Перець. Так ото вони й просять тебе, Перче: видай таки його, не зволікай, як Укрлісзбут! Бо державна копійка плаче... М. Ф. БРОВКО, майстер. Д. М. ВОЛОДЬКО, начальник відділу постачання і збуту заводу медичних меблів. Сумська область. Чи відомо тобі що-небудь про нову форму самообслуговування в торгівлі? Якщо ні, то ми тебе поінформуємо. Недавно у нас в Донецьку магазин «Овочі-фрукти» Ні 10 тресту «Південелектромережбуд» перевели з підвалу у новий гарний будинок. ЗІ зміною приміщення змінилися й порядки в магазині: він перейшов на самообслуговування. Тепер тут часто можна почути такий діалог між тими, хто заходить сюди вперше, і продавцями. Покупець: Що, самому насипати картоплю? Продавець: А хто ж, я вам буду насипати? У нас самообслуговування! Покупець: Чим же її насипати? Продавець: Руки у вас є? От ними й набирайте в тару, ставте на вагу. Та-ак, трошии відкиньте. Тепер пересипайте в свою сумку. Діставайте гроші І платіть. Покупець: Мені ще хліба треба купити, а як його брудними руками тепер брати? В інших магазинах товар попередньо розфасовують, а ви чому цього не робите? Це безкультур'я, і я поскаржусь вашому начальникові. Продавець: Кому? Начальнику відділу…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"