Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1971 №11 Сторінка 7

(Гуморески, Усмішки)
Перець 1971 №11 Сторінка 7 - Гуморески, Усмішки. ДЕФІЦИТНИЙ ТОВАР ГУМОРЕСКА Спочатку я спробував проскочити без черги. Протиснувся до прилавка, всім своїм виглядом показуючи, що я не покупець. Що, буцім, мені тільки глянути, за чим люди товпляться. Цей маневр блискуче вдався. Далі бочком-бочком непомітно затесався поміж тих, що стояли біля прилавка першими. Наче я тут і вродився. Навіть сам погукувати почав: Не товпіться, громадяни, не товпітьсяі Бо дуже натискали з боків. Але тут мене викрили й викинули геть, відірвавши при цьому два гудзики і добре нам'явши боки. Кінець черги я знайшов десь за півкварталу від магазину. Черга посувалась повільно. Я притримував руками поли пальта і пританцьовував на місці, намагаючись зігрітися. На душі було неспокійно. «Вистачить чи не вистачить?» це питання хвилювало всіх. По скільки в одні руки дають? перепитували один одного. Кажіть, щоб потроху... Кілька разів хтось пускав чутку, що товар скінчився, і тоді зчинялась метушня і штовханина. Черга ламалася, а за кілька хвилин шикувалася знову. Довго з всовувалось, хто за ким. Ті, що стояли ззаду, якимось побитом опинились попереду і не хотіли нікого визнавати. Покликали постового міліціонера щоб навів порядок. Я сам спіймав якогось молодика, що намагався прослизнути до магазину. І хоч він виправдовувався: «Я хотів тільки глянути!» я передав його міліціонерові. Нехай не лізе, нахаба! Тим часом я просунувся вперед більш як наполовину. Але черга не зменшилась. Кінець її був на тому ж місці, що й дві години тому. Черги мають свої закони утворення... Коли я був уже за кілька кроків від мети, товар справді скінчився, в чому кожен хотів пересвідчитись на власні очі. Задні налягали,…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"