Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1971 №07 Сторінка 13

(Коротко кажучи, Друже Перче)
Журнал Перець 1971 №07 Сторінка 13 - Коротко кажучи, Друже Перче. С. Т. з м Києва пише «Невдержався і написав гумореску, Посилаю на ваш осуд». Спасибі. Осудили. Наступного разу постарайтеся «вдержатися». Ю. Г. з Одеської області: Буду писати й далі і хай мене не дру-куютьі Так. видно, повинно бути». А знасте ви вгадали. В К. із Київської області; На світі все можливо, навіть те, що ця гумореска про святу правду не побачить світу». Щоб ми світу не побачили, якщо це не свята правда! І. Л з м. Сум: «Надсилаю свої твори для надрукування, а ви робіть так. як треба: так так, іп ні». Так-так: ні-ні. І, І. з Тернопільщини: «Як відомо, спортсменам підвладні віки, а я хочу написати повість про спортсменів». А може, краще, щоб вам були підвладні віки? В. Т. з Вінницької області. «Був колись я просто Вася, А тепер, кат зна, хто я . » Васю, друже, ми теж не знаємо!.. Б І з Дніпропетровської області: «З 18 років я писав економічні статті. З 20 драматичні повісті та оповідання. Тепер лікарі радять писати гуморески » Не слухайте їх гумористи живуть найменше! КОРОТКО КАЖУЧИ Машину часу створити не важко Значно важче знайти для неї гараж. * Добре сміється той, у КОГО ВСІ зуби ЦІЛІ. * Ревнувати дружину, яка зна ходиться в обіймах Морфея, надревноші. Трапляється, що й Флюгер дає вказівку Вітрові, куди дути. Немає такої таємної вечері, котра не стала б явною. * І диригент інколи втрачає почуття такту * Не лізь на рожен, бо ніхто не зна. як із нього злізти. Євген ТУРОВСЬКИЙ. Посилаючись на зоровий дефект, він не помічав тих, у кого позичав гроші. ж Нероба заздрив зіпсованому автоматові «От молодець! Гроті бере, а не робить нічого». Директор дотримувався дієти Тому звільняв з роботи тих. у чиїх виступах відчував перець. Створивши для сусідів справж не пекло, наклепник жив. як у раю. Борис БАБАНОВ. м Івано Франківськ. в, либонь, ян у пісні співається: ми просо СІЯЛИ, сіяли...» «А ми просо витопчем, витопчем...» Щось схоже на це відбувається і у нас. на дорозі, що з’єднує село Бурти з районним центром. Ми ж дорогу зовсім недавно збудували, нагадуємо своєму сусідові голові колгоспу ім. Кірова т. Дігтяру. Ще й пояснюємо йому, що на це потратили дуже багато сил і коштів. Та його, уяви собі, це мало турбує. Він на дорогу випускає гусеничні трактори, а ті своє діло роблять: тан дорогу пошматували, що вже й автобус до нас ходити перестав. Підкажи, Перче. що нам удіяти з таким сусідом? Тільки не радь обминати його десятою дорогою, бо зробити це немож- ливо: дорога ж у нас одна!…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"