Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1971 №14 Сторінка 8

(Комікси)
Перець 1971 №14 Сторінка 8 - Комікси. ЗАГНАЛИ В ЛУЗУ У Сліпчинській середній школі (директор В. Т. Я рощу н, учитель фізви-ховання А. А. Онищук) с спортивний зал. необхідний спортінвентар, але ця матеріальна база не використовується. Зал для занять не лідготовлюється, штукатурка тут оббита, завжди брудно, валяються недокурки. Учні приходять на уроки фізкультури у чоботях, грають в більярд чи пінг-понг, а на турнік лізти не хочуть... Дивакуватий дописувач нам попався. «На турнік не лізуть» пише. Звичайно, не полізуть, коли вони в чоботях. Важко ж це дуже: і підтягуватися, і «сонце» крутити. Та й чобіт з ноги (чи одразу з обох) злетіти може і по штукатурці вдарити чи по шибці. Куди краще пінг-понг настільний теніс. Це вже спорт Про що ж мова? І рають же діти. Отже, спортінвентар використовується. Використовується і розвиває: руки, плечі, ноги (навіть у чоботях), поперек і всі інші частини тіла. Жаль, що на всю школу лише один стіл. Усіх учнів ним не охопиш. Ми не проти пінг-понга, як отой єхидний дописувач. Нехай грають. Організовуються в секції і, як кажуть, готують із себе майбутніх майстрів чи кан дидатів. Але коли справа доходить до того, що комусь на бруси лізти важкувато чи не хочеться, і він береться за-пінг-понг, то тут уже і єхидний дописувач має рацію. Далі дописувач нас запитує (і теж єхидно): чи ви чули, щоб у школі грали в більярд? І це так у листі подається, ніби там учні замишляють вчинити якийсь злочин. Або ще: в залі брудно, оббита штукатурка, валяються недокурки. Так питається, а де ви бачили хоча б одну більярдну, щоб там не було брудно. Що ж вимагати від Сліпчинської середньої школи? Та й коли говорити відверто, то нічого поганого я в тому більярді не бачу. Дописувач гадає, що біль- Спор т н еннії бюлетень Не р ц я ярд взагалі відношення до фізкультури не має. А якщо вже купили? Куди ж його? Викидати? Придбали, то й використовувати треба. «В шкільну програму не входить. Спортсменів-розрядників на ньому не вирощують», пише товариш дописувач. А даремно. Значить, чогось не врахували, не доробили, не додумали, бо як на мене, то більярд це така гра, яка нічим не поступається, скажімо, стрільбі з малокаліберки. Тут вам і точність, і прицільність, і набите око (мається на увазі не києм), і тверда рука. Більярд над малокаліберкою має ті переваги, що для нього не потрібно спеціально обладнаного приміщення, «каптьорки» для зберігання гвинтівок і набоїв. У більярді ніхто нічим не ризикує, окрім, звичайно, програшу. Більярд краще й за турнік. На нього не потрібно лізти. Під нього, правда, лізти іноді доводиться (як програєш), але щоб на верхотуру та ще й крутити якесь там «сонце», ризикуючи скрутити собі в'язи, цього, на щастя, не треба. Більярд ліпше й від каната. Бо не обов'язково дертися аж до стелі, витягувати руки, ноги. Єдиний раз, коли біль-ярдист тягнеться до стелі, це тоді, як крейда кінчиться і кий ковзає по кульці. Тоді непогано стати на стіл і києм поштурхати штукатурку над головою. І взагалі, якщо глянути в корінь, то кому той спорт у школах потрібний. Там же діти. А їх заставляють через різні «козли» стрибати, штовхати ядра, кидати списи, гранати, диски. (А як у голову кому попадеш?). А яка приємність, захекавшись, по стадіону гасати! Що не кажіть, а більярд і пінг-понг таки безпечніші і приємніші. Я особисто згодний і з тими педагогами, котрі кажуть: З спорту вам, діти, хліба не їсти. Учіть хімію, алгебру, а спорт це не основне. Спорт це нагрузка. Згоден: спорт не основне. Хоч, правда, для загального фізичного розвитку, для здоров'я людського й та «нагрузка» необхідна річ. Але якщо в Черняхівському районі взяли курс на хімію, фізику та інші потрібні предмети, то їм на місці, мабуть, видніше. Директора Сліпчинської школи товариша Ярощука В. Т., судячи з усього, той спорт не дуже цікавить. Принаймні до таких висновків ми дійшли, побувавши в цій школі. Хоч із так званих основ них предметів (тут треба віддати належне) школа у районі не пасе задніх, та от спорт... Ну, не основний же предмет. Такої ж справедливої думки дотримуються й у райвно. А за…


 Copyright © 2021-2025 "Перець - гумор і сатира"