Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1971 №03 Сторінка 5

Перець 1971 №03 Сторінка 5. Який Сава, така й слава Фейлетон на замовлення Прекрасна все-таки річ самообслуговування. Раніше, бувало, товпишся-товпишся біля того прилавку, гунаєш-гукаєш того продавця, аж поки він тебе не помітить І так не гукне, що аж присядеш: «Сказано вам портфелів немаї І не стовбичте!» А тепер ти сам собі мовчечки попорпаєшся серед виробів галантерейпрому і сам танк бачиш, що нема. Тихо, спокійно. Щоб переконатися, наскільки самообслуговування вросло у наш побут, досить згадати про самокритику І самоосвіту, самозакоханість і самовпевненість, самокат і... самогон (хай він синім вогнем горить!) А нині вже стоїмо перед фантом народження такого цікавого виду сервісу, як., самореагування на власні скарги. Дуже прогресивний винахід! І це вам з повною гарантією може засвідчити його автор Станіслав Сидорович Власюк. У нас же як робиться? У нас же напишеш скаргу, а тобі так відразу, на слово, не повірять, а ще візьмуть та перевірять і, якщо факти не ствердяться, то тебе ж Іще й брехуном назо. вуть. Скажуть: відриваєш нас, такий-сякий, від роботи, змушуєш державні гроші даремно переводити, чесних людей під підозру брати... А за методом Власюка нічого робити не треба. Навіть скарг можна не писати, а тільки вживати заходів. Як воно робиться, питаєте? Та дуже просто. Ви знімаєте телефонну трубку і, надавши своєму голосові побільше солідності, баритоните в ту установу, яка. на вашу думку, дуже вас скривдила: «Алло Говорить працівник міністерства ім’ярек. Що ж це ви там з хорошої людини знущаєтесь? І як вам не ай-я яй? Ану негайно припиніть це неподобство, бо голови враз полетять!» І брязь трубкою. Привіт! Отоді вже у ваших недругів відразу жижни затрусяться, І прибіжать вони всі гуртом до вас на квартиру, й упадуть навколішки, й прощення проситимуть, гіркими сльозами вмиваючись: «Пощади! Не погуби! Ми вже усе усе зрозуміли! Ми вже більше ніколи-ніколи не будемо’Дорогий ти наш! Неоціненний' І за руцю вас візьмуть, і на роботоньку приведуть, і у крісло посадять: «Керуй! А ми тебе усі слухатимемо, кожне твоє бажання в один момент виконуватимемо, у воду й вогонь за тебе поліземр!» Отак. Без ніякої тяганини. Без ніяких там перевірок. Страху нагнав і квит. Оце ж витурили Власюка з посади зоотехніка у колгоспі імені Леніна Березансьного району на Мииолаївщині. Так він що зробив? Він писав, звісно, й скарги спочатку, та вони допомогли, як мертвому припарка, бо зоотехнік з нього ніякий: після закінчення технікуму за фахом майже не працював. Правда, є в нього довідка, видана колгоспом імені Кірова Бар. ського району на Вінниччині, про те, що проробив він у них чотири роки, та в трудовій книжці про це чомусь запису немає. (Довідка ця. бачте, потрібна була Власюкові для вступу до інституту). А є тільки два записи про те, що кілька місяців він пробув різноробочим у міжколгоспбуді та ще два тижні на посаді зоотехніка в одному з полтавських колгоспів. І все. Ну, добре, стаж то ще Діло, як кажуть, наживне. І зовсім не через це Власюка кишнули…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"