Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1972 №01 Сторінка 3

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1972 / № 01 / Сторінка № 3
Журнал Перець 1972 №01 Сторінка 3. Мій сусід Петро мав репутацію фортун-ної людини: варто було йому лише заскочити до магазину, як виходив із нього з річчю, за якою інші місяцями бігають. Оце роздобуде щось дефіцитне своїй Ніні, а та одягне обнову і до нас. Після тих візитів у мене завжди була серйозна розмова з дружиною. Застосовуючи всі форми аргументації, вона переконувала мене, що покупку мотоцикла треба відкласти. Мовляв, справжній чоловік (тут вона обов’язково кивала в бік сусідової квартири) не гасатиме, мов хлопчисько, верхи на мотоциклі, знаючи, що дружина не має в чому вийти на люди. Після тринадцятої такої розмови я вивісив оголошення про обмін квартири на будь-яку іншу, але в протилежному кінці міста. Нову адресу тримав у суворій таємниці. Тільки вже за тиждень дзвонить увечері хтось. Відчиняю двері Петро. Сам. І з валізою. Переночувати пустиш? Хоч людина я й не злопам'ятна, у мене серце від радості мало з грудей не вискочило оце, думаю, «справжній чоловік», якщо його дружина з дому виганяєі А сам вигляду, звичайно, не подаю, співчутливо розпитую. Виявляється, з черговою обновою подалися вони в гості до нових сусідів. А там на десерт були яблука. Та такі, що одне від одного краще. Господиня похвалилася, що чоловік аж із півдня' привіз. Варто було їздити, іронічно докинув Петро. Наче у нас на Кіровоград-щині садів нема. Сади є, а яблук нема, кинулася господиня захищати авторитет свого чоловіка. І яблука є, тільки не всі їх бачать. Еге ж, тримають для вас! А може, й тримають... Та ну?!. От вам і «та ну», розчервонівся Петро. Захочу дістану. Дістаньте, дістаньте. А ми в гості рел, чи це правда, що в нашій області важко дістати хороших яблук? «Хто б це міг бути? губився у здогадах Володимир Романович. Чи варто бути відвертим?» А треба сказати, що відповіді на подібні капосні запитання в управлінні поділяли на два види: для преси і не для преси. Зваживши подумки всі «за» і «проти», товариш Маринкевич вирішив удатися до першого. В даному випадку відповідь прозвучала так: не все у нас добре, але не все й погано; є недоліки, але є й досягнення. Півтора десятка колгоспів збирають по 40 70 центнерів сім'ячкових з гектара, а три господарства аж понад сто! Яблуневих садів на Кіровоградщині 22 тисячі гектарів! Отож, якби хто по-справжньому шукав, то знайшов би. Підозра Ніночки переросла в переконаність, і Петро з своєю валізою опинився у нас. Отак влипнути через ті гемонські яблука! бідкався він. Повір мені, я чистий перед Ніною. Будь другом, запропонуй їй утрьох проїхатися моїм маршрутом. Йому легко було казати. А мені? Раптом він не такий уже й святий та праведний? Я то знаю, що роблять обдурені жінки із адвокатами своїх чоловіків. Та й, відверто кажучи, сумнівався і в тому, щоб у цілому районі не можна було знайти ящика яблук. Тим більше, що знав: чотири роки тому обласні організації спеціальну…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"