ГУМОР І САТИРА

Перець 1972 №24 Сторінка 9

/ Перець /Журнал перець / Рік 1972 / № 24 / Сторінка № 9

Перець 1972 №24 Сторінка 9. На п’ятнадцять персон цієї закуски буде мало! Не турбуйся, я все так пересолила, що вони й цього не з’їдять! В АТМОСФЕРІ ОДВЕРТОСТІ... Відразу ж зауважимо: автор не тішить себе нескромною надією, що цим твором увічнить своє ім'я в літературі. Хоч і міг би на це надіятися, як зачинатель нового різновиду жанру. Справді, як провести новорічний вечір у клубі знаємо: сценарії є у широкому асортименті. Сценарію ж новорічної товариської вечері нема, а потреба у ньому є. Бо буває, що до першого тосту учасники вечері не знають про що говорити, а після кількох переходять до запитань тилу «Васю, я тебе не зобидив? Ти мене поважаєш? А-а-а. не поважаєш?!!» І вся святкова атмосфера вивітрюється. Дуже не хотілося б, щоб таке непорозуміння сталося в колективі дослідно-виробничого господарства Одеської овочевої дослідної станції. Зокрема, уболіваємо за його керівну ланку. Бо ж і поважають товариші один одного, і не зоби-джають. Тому-то й подаємо примірний сценарій, за яким вони могли б провести свою новорічну вечерю. (Святковий стіл. На найпочеснішому місці в. о. директора овочевої дослідної станції М. С. Азвалинський. По праву руку від нього директор дослідно-виробничого господарства М. К. Пес-ляк, по ліву головний інженер-будівельник М. А. Бравинський. Далі, відповідно до рангу, заступник директора по збуту сільгосппродукції С. Д. Дойчев, головний агроном Л. Р. Кофман, головний економіст вона ж і голова групи народного контролю Л. А. Григор'єва, інженер-елек-трик Г. В. Соболевський та І. А. Дмитрук колишній член колективу, а тепер почесний гість). М. С. Азвалинський (підводиться). Колеги! Є такий звичай: проводжаючи старий рік, залишати в ньому всі образи і сварки. Тому пропоную: нехай кожен скаже, якої він про мене думки. М. А. Бравинський. У вічі заявляю вам, Михайле Семеновичу, що найбільше ціную ваше уміння знаходити потрібних людей. От мене, приміром, і з партії вигнали (за махінації з квартирою), і з посади начальника спеціалізованого управління № 514 звільнили (за розбазарювання матеріалів). Отак би і животів на зарплату рядового інженера, якби ви не оцінили моїх здібностей та не взяли до себе на роботу. С. Д. Дойчев. А я доповню: для цього потрібна ще й така сміливість, як у нашого директора. Мене теж і з роботи виганяли, і таки судили. За розкрадання соцвласності. Навіть майно конфіскували. Займати матеріально відповідальні посади заборонили. А Михайло Семенович не побоявся, узяв Г. В. Соболевський І я хочу сказати про сміли. . М. С. Азвалинський (перебиває). Про мене досить. Сказали б он і про директора дослідно-виробничого господарства Миколу Костянтиновича Песляка. Йому теж сміливості не бракує. Знав же, Григорію Васильовичу, що під слідством перебуваєте за крадіжку, а зробив вас інжене-ром-електриком. Та й Леоніда Романовича Коф-мана хто взяв на роботу? Він. Жодного документа людина не пред’явила, а він не завагався головним агрономом його призначити. М. С. Азвалинський (продовжує): Я ще хочу сказати і про інших. .Колега Бравинський належить до тих людей, які постійно шукають і знаходять. Знайшов інженера Одеського філіалу інституту «Укргіпрохарчо-пром» Мінкіна, котрий за яких-небудь чотири тисячі карбованців виготовив не прийнятий банком до фінансування проект цеху по переробці томатів; знайшов колегу Цитрона, і той майже за без-цінь (п’ятсот карбованців узяв) виготовив кошторис на ремонт електролінії; знайшов висококваліфікованих шабашників Мациха, Тубіншлака, двох Митників та інших, які, замість передбачених державними розцінками двадцяти тисяч карбованців, за лічені дні освоїли п'ятдесят тисяч. Головний агроном Кофман та інженер-електрик Соболевський теж не дармують. Але зауважу: масштаб у них не той. Кофман спромігся забезпечити якусь там тритисячну премію за фіктивне виконання плану по продажу ранніх овочів, яку успішно реалізували навіть без оформлення наказом. А колега Соболевський взагалі дбав лише про себе: підробивши документи, влаштувався електриком у Одеську мехколону № 10 і в такий спосіб за одну роботу одержував дві зарплати. (Кілька слів повинен сказати М. К. Песляк, аби переконати присутніх, що, по-перше, директор господарства не завжди без’язикий у присутності директора станції, по-друге, що він може не тільки грубіянити). М. К. Песляк. Скажу про нашого гостя. Ще недавно Іван Адамович Дмитрук був моєю правою рукою. Та чиясь підла рука нашкрябала цидулу, що Іван Адамович теж судився за розкрадання. На щастя, районне керівництво проявило принциповість і не дозволило затоптати нашого теперішнього гостя у багнюку. Радий…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"